Як у перші хвилини війни прикордонники зупинили колону з 50 танків

Віктор – прикордонник, з 2019 року служив у Луганському загоні. У перші години повномасштабного наступу стояли з побратимами на вогневих позиціях у Луганській області й отримали команду розгорнути протитанкову оборону.

І вже за 10 хвилин побачили, що за кілометр-півтора з боку ворога рухається колона. Причому – сільською дорогою, цілком безпечно. Діяти треба було оперативно.

Про це йдеться в сюжеті телеканалу «Конкурент TV». 

«Хлопці здійснили влучні постріли по броньованій техніці противника, внаслідок чого перший танк, який ішов, зазнав ушкоджень і зупинився. Й, відповідно, вся російська колона, яка рухалася за ним, також зупинилася, що дало нашому підрозділу час та можливість для здійснення майбутніх подальших перегрупувань і маневрів», – розповідає прикордонник. 

Вороги не ховалися й не думали, що зустрінуть якийсь збройний супротив, тому для них це було несподіванкою, розповідає захисник.

«Після цього, як ми завдали їм цього удару, вони довгий час ще перегруповувалися й вже після цього тільки почали свій рух», – додає Віктор.

Згодом стало відомо, що танків було з 50. Ворог на півтори-дві години зупинився, а всі українські військові лишилися живими й устигли передислокувалися. А через кілька днів підрозділ, де служив Віктор, відвели в містечко Попасна. І там він з побратимами знову потрапив на нульовий рубіж.

«Місто, можна сказати, вони просто знищували артилерійським вогнем. Після цього вже, відповідно, танки йшли, а після цього йшла піхота, з якою ми вдало боролися під час виконання цих завдань. Наші підрозділи Державної прикордонної служби перебували на так званому нулі й були вухами й очима підрозділів Збройних сил, тобто в деяких випадках корегували вогонь артилерії, виявляли першими броньовану техніку, оскільки ми були попереду й передавали, відповідно, цю інформацію Збройним силам, а вони вже, своєю чергою, наявними засобами здійснювали її ураження», – розповідає прикордонник.

Співвідношення живої сили і техніки, каже Віктор, було приблизно 1 до 8 на користь воронів, але українські прикордонники били влучно.

Сьогодні Віктор служить на волинському кордоні. Це вже тут військові окопалися і збудували бліндажі. А там, розповідають, це було небезпечно, і на це не було часу. Російські дрони вистежували українських військових і гатили навіть по окопах. Сховатися не мали де, і вижити було справжнім щастям.