Фесенко: Напередодні саміту Україна-ЄС знову проявилася традиційна українська проблема

Фесенко: Напередодні саміту Україна-ЄС знову проявилася традиційна українська проблема

Традиційна українська проблема – завищені очікування. Напередодні саміту Україна-ЄС це знов проявилося.

У декого були дещо завищені очікування, а насправді нормальне природне (особливо в умовах війни) бажання отримати позитивні новини. Але, на жаль, були і прояви абсолютно нереальних і неадекватних заяв щодо перспектив європейської інтеграції України. Один з головних високопосадовців країни навіть заявив про "дуже амбітний план приєднатися до Європейського союзу протягом наступних двох років". Будь який серйозний фахівець розуміє, що це неможливо навіть з точки зору звичайних політико-бюрократичних процедур ЄС. Біда таких заяв в тому, що вони, з одного боку, формують неадекватні очікування у наших громадян щодо швидкості інтеграції до ЄС. Наслідком таких нереалістичних очікувань може стати розчарування в наших європейських партнерах і в самій європейській інтеграції. По-друге, це дискредитує деяких наших керівників в очах європейських партнерів і буде породжувати додаткові зустрічні дії щодо України, щоб повернути наші очікування щодо європейської інтеграції на реальний ґрунт. 

І тому я вкотре повторює свій заклик до різних державних і публічних осіб – не називайте конкретних дат (вступу до ЄС і НАТО, звільнення Криму, завершення війни, тощо), краще зосереджуйтесь на конкретній змістовній роботі для досягнення відповідних цілей.

Щодо вступу до ЄС я лише зазначу, що авансом нас приймати до Євросоюзу не будуть. Авансом нам дали статус кандидата в члени ЄС. І це було наслідком захоплення в ЄС героїзмом українського народу, який дав гідну відсіч російській агресії. Це був дуже важливий політичний жест підтримки України і демонстрації того, що ЄС на боці України. Але щоб стати членом Євросоюзу, ми маємо виконати величезний обсяг роботи. І головна передумова наступного ривка на шляху європейської інтеграції – це наша перемога у війні проти Росії.

Поки буде тривати війна, нових проривів на цьому шляху не буде. А далі наші партнери будуть дивитися, наскільки ефективно ми можемо не тільки воювати, а й відбудовувати свою країни, наскільки розумно і чесно будемо використовувати кошти, які будуть надавати нам на процеси післявоєнного відновлення і реконструкції України. Паралельно треба буде зробити реформи в усіх сферах суспільного життя. І це робота не на один-два роки.

Позитивне значення саміту Україна-ЄС, який відбувся в Києві 3 лютого 2023 р., полягає в тому, що він був зосереджений не на політичних деклараціях (хоча вони теж були), а на конкретних подальших кроках шляхом європейської інтеграції, а також на конкретних питаннях підтримки України і протидії російській агресії вже найближчим часом. Про це свідчить ґрунтовний підсумковий документ, ухвалений за результатами роботи саміту (https://www.eurointegration.com.ua/art.../2023/02/3/7155480/).

У підсумковому документі саміту Україна-ЄС підтверджено політичну позицію Євросоюзу щодо перспектив членства України в ЄС. В цьому контексті також є дуже важливою резолюція Європарламенту, яка була ухвалена 2 лютого 2023 р. Більше 80 % депутатів Європарламенту підтримали резолюцію, в який сформульований заклик розпочати роботу над початком переговорів про вступ України до Євросоюзу. При цьому європарламентарі закликали Україну "якнайшвидше провести суттєві реформи, щоб країна прийшла у відповідність до критеріїв членства в ЄС".

На думку депутатів, вступ до Європейського Союзу - це "процес, що ґрунтується на досягненнях і передбачає дотримання відповідних процедур і виконання пов’язаних з ЄС реформ і критеріїв". І це прямий сигнал до нас – прискорення процесу європейської інтеграції вирішальним чином буде визначатись успіхом європейських реформ в Україні. І до цього сигналу варто прислухатись.