Дезінформація як порушення прав людини в контексті російського вторгнення в Україну

Дезінформація як порушення прав людини в контексті російського вторгнення в Україну
Росія порушує права людини як запускаючи ракети, так й поширюючи брехню. Дезінформація – це фактичне обмеження прав людей на доступ до інформації, вільне формування та вираження думок, а також підрив довіри до демократичних інституцій, пропаганда насильства, виправдання військових злочинів та злочинів проти людяності. Багаторічна дезінформаційна кампанія, яку Росія веде проти України, порушує права людини, адже ставить під загрозу безпеку та життя людей.
Аналітики «Детектора медіа» приєдналися до підготовки звіту DT Institute «Дезінформація – порушення прав людини» разом з іншими громадськими організаціями – «Інтерньюз Україна», Інститутом масової інформації, «Текстами», Українською Гельсінською спілкою з прав людини, «Вокс Україна». Документ був підготовлений та поданий до Ради з прав людини ООН у рамках Універсального періодичного огляду РФ. Цим кроком хочемо посилити міжнародний тиск на агресорку та актуалізувати проблему дезінформації не лише як елемента гібридної війни, а й як порушення прав людини
Чому дезінформація – це порушення прав людини?
Згідно з міжнародним правом, дезінформація та пропаганда є порушенням права на свободу вираження думок. Особливо, коли пропаганда та дезінформація пропагують дискримінацію чи ворожнечу щодо певних груп, ставлять під загрозу громадське здоров’я, руйнують демократичні суспільства чи порушують здатність окремих людей отримувати та обмінюватися інформацією. Такі дії порушують численні міжнародні конвенції з прав людини. Зокрема, статтю 19 Загальної декларації прав людини (ВДПЛ) та статті 19 та 20 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права (МПГПП).
Російська пропагандистська машина регулярно поширює дезінформацію про різні спільноти, зображує їх у негативному світлі, прагне дискредитувати. Наприклад, російські пропагандисти формують негативний образ українських жінок як усередині локального інфополя, так і в інфопросторах інших країн. Пропаганда зображує українок як секс-працівниць, які виїжджають за кордон виключно заради наживи. Такі заяви посилюють нерівність між жінками та чоловіками, стигматизують жінок.
Так само російська пропаганда поширює дезінформацію про дітей , спекулюючи чутливими темами їхнього життя та здоров’я для досягнення своїх цілей. Зокрема, під гаслами про порятунок від «українських нацистів-карателів» справді криється примусова депортація дітей з України, яку як українська влада, так і Міжнародний кримінальний суд розцінюють як ознаку геноциду. Отже, невідомо, чи українські діти, яких незаконно вивезла Росія, повернуться до своїх батьків.
Також російські пропагандисти посягають на базові права людини, розповсюджуючи: фейки про евакуацію з міст, де продовжуються бойові дії; брехню про дії російських військових, вигороджуючи їх; фейки про роботу лікарень за умов бойових дій тощо. Така дезінформація наражає людей на фізичну небезпеку, адже, довірившись їй, людина може залишитися в місті, в якому перебувати небезпечно, або, навпаки, потрапити під обстріл, прочитавши недостовірну інформацію про евакуацію з міста чи села.
Як це працює на практиці? Навмисна дискредитація обов’язкової евакуації, запровадженої українською владою
У серпні 2022 року Кабмін видав розпорядження про обов’язкову евакуацію з прифронтових територій. Причина евакуації – руйнація критичної інфраструктури у регіоні і, як наслідок, неможливість його опалювати у зимовий період. Російська пропаганда поширювала ряд фейкових та маніпулятивних тверджень, намагаючись викликати недовіру до урядової ініціативи, підірвати довіру до влади як такої та викликати почуття страху та невизначеності. Пропагандисти заявляли, що комунікації — газ, електрика, водопостачання — зникли не внаслідок обстрілів російської армії, а нібито українська влада навмисно їх відключила, щоб змусити цивільних залишити територію. Мовляв, українська влада «зачищає» прифронтові регіони від мешканців, щоб українські солдати могли безперешкодно мародерити та знищувати цивільну інфраструктуру, щоб та не дісталася росіянам. Також пропагандисти наполягали, що Україна не приготувала відповідних умов для евакуантів і везтиме їх поїздами «внікуди».
Виїзд із прифронтового регіону – це у прямому сенсі питання життя та смерті. Так що подібні повідомлення — неприхована спроба спотворити реальність, залякати цивільних, змушуючи їх відмовлятися від евакуації. І, як наслідок, наражатися на загрозу місяцями перебувати в бомбосховищах без опалення, ризикувати здоров’ям і життям.
Маніпулювання питанням безпеки дітей для виправдання депортації
Російська пропаганда навмисно використовує чутливу тему життя та безпеки дітей, щоб уникнути відповідальності за порушення прав людини. Зокрема, агітпроп користується набором маніпулятивних тверджень, як-от: «діти Донбасу» — російські діти; Україна та Захід вбивають «дітей Донбасу», тому їх треба «рятувати» (депортувати до Росії), а також повномасштабне вторгнення — помста за «дітей Донбасу». Про те, як пропаганда маніпулює терміном «діти Донбасу» та в чому небезпека його вживання, читайте тут .
Міжнародний кримінальний суд визнав незаконну депортацію українських дітей із окупованих територій до Росії військовим злочином. Вітчизняні та зарубіжні інститути бачать тут намір Росії примусово перевести дітей з однієї національної групи в іншу та знищити їхню українську ідентичність, такі кроки фактично мають ознаки геноциду.
Маніпулювання причинами російського вторгнення для виправдання війни та злочинів
Агітпроп країни-агресорки зображує Росію як шляхетну захисницю російськомовних людей та традиційних цінностей. Ці наративи пропагандисти використовують, щоб представити дії Росії праведними та виправдати її вторгнення до України. Наприклад, Росія зображується як сила добра на окупованих територіях, де вона нібито докладає всіх зусиль, щоб виправити нібито «безгосподарність» та «звірства» українського уряду, надаючи гуманітарну допомогу та відновлюючи доступ до основних послуг. Навіть коли Росія здійснює військові злочини, такі як обстріл об’єктів критичної інфраструктури, щоб позбавити цивільне населення тепла, води та електроенергії, вона маніпулює правдою, щоб представити свої дії в позитивному світлі — як необхідне зло. Про тактику «героїзації», яка використовується Росією, читайте тут .
Російське вторгнення визнано на міжнародному рівні як непровоковане та невиправдане. Саме через агресію Росії окуповані нею території потребують гуманітарної допомоги та відновлення. Створюючи альтернативну реальність, де нібито погана і невправна Україна протиставляється хорошій та ефективній Росії, дезінформація змушує людей вірити в силу Росії та навіть підтримувати країну-агресору.
Маніпулятивні звинувачення щодо української влади у корупції, некомпетентності та злочинах
Російські пропагандисти стверджують, що наміри українського уряду зловмисні та контролюються Заходом. Це було помітно у російській дезінформації навколо аварії гелікоптера у Броварах, у якій загинуло керівництво Міністерства внутрішніх справ. З одного боку, агітпроп представив це начебто загострення внутрішньої української боротьби за владу, мовляв, під час катастрофи хотіли позбутися лояльних до Зеленського людей. З іншого боку, за версією пропаганди, гелікоптер розбився нібито через недбалість та корупцію при закупівлі.
Просуваючи дещо інколи суперечливі меседжі, Росія створює плутанину, що сприяє загальній недовірі до влади, а також полегшує примус та маніпулювання українцями. Інші приклади таких меседжів: український уряд – це нацисти; українська армія коїть звірства — у тому числі навмисне вбиває дітей, використовуючи цивільних як «живий щит» та обстрілюючи цивільну інфраструктуру; Україна нападає на власних громадян, щоби підставити Росію.
Ці меседжі впливають на громадську думку в Україні, особливо російськомовних українців та етнічні спільноти. Дезінформація змушує їх повірити, що в українському суспільстві панують упередження, а також припускати, що їх переслідуватимуть за їх переконання та етнічну приналежність. Це фактично позбавляє їх можливості вільно формувати свою думку та обмежує свободу вираження думок.
Автори звіту закликають Росію забезпечити безперебійний рівноправний доступ до різних джерел інформації для мешканців окупованих територій України. А також припинити навмисно маніпулювати громадською думкою та спотворювати інформацію з метою втручання у право людей вільно отримувати точну інформацію.
Презентація дослідження «Як російська дезінформація порушує права людини в Україні та Європі» відбулася 23 травня 2023 року, більше деталей про подію тут .
Автори: Леся Бідочко, Павло Худіш
Джерело: « Детектор медіа »
Теги: права людиниправа человекаРоссияРосіямедиавойнаІнформаційна війнаВторжениеНапад Росії на УкраїнуВойнаВійнаДезинформациядезінформація
Коментарі:
comments powered by DisqusЗагрузка...
Наші опитування
Показати результати опитування
Показати всі опитування на сайті
