Нардеп повідомив, чи варто очікувати посилення мобілізаційних процесів найближчим часом

Нардеп повідомив, чи варто очікувати посилення мобілізаційних процесів найближчим часом

Останнім часом активно обговорюється питання посилення мобілізаційних процесів. Зокрема, йдеться про зниження призивного віку.

В інтерв’ю "Українській правді" ситуацію прокоментував народний депутат і член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.

Що буде з мобілізацією найближчим часом

Як підкреслив Рахманін, ця війна вже має всі характеристики так званої війни на виснаження. Війна на виснаження – це завжди війна ресурсів. І один із найважливіших ресурсів саме мобілізаційний.

"Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то починаючи з листопада і приблизно до квітня-травня мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій), і, можливо, через необхідність формувати нові з’єднання, нові бригади", – зауважив Рахманін.

Донедавна громадяни, яким не виповнилося 28 років і які не служили в ЗСУ, не могли бути мобілізованими. Військові наполягали на тому, що їм необхідний цей мобілізаційний ресурс, і просили нас знизити цю планку. Її знизили, однак президент наразі не підписав закон.

На думку Рахманіна, ймовірно, український головнокомандувач не робить цього з огляду на:

• суспільні настрої, адже чимало батьків не хочуть, щоб їхні діти потрапили на фронт;
• нестачу кваліфікованих кадрів, оскільки для того, щоб одна людина воювала, десять мають працювати в тилу;
• демографічну ситуацію, яка була складною до повномасштабного вторгнення, і зараз вона не покращується.

За словами нардепа, потребу в необхідній кількості людей, зокрема молодих, визначає Генштаб. Річ у тім, що мобілізовувати молодших вимагають певні характеристики бою.

"Наприклад, штурмові дії, коли особовий склад викидається за 8-10 кілометрів від лінії бойового зіткнення, і далі йде, тягнучи на собі десятки кілограмів: зброю, боєкомплекти, харчування, бронежилети. Вони долають пішки цю відстань і практично без паузи починають штурмові дії. Якщо людині 55 чи 57 – це для неї достатньо важке випробування", – пояснив фахівець.

Також не варто забувати, що сьогодні війна стає більш сучасною. Бачимо, що дуже активно використовуються БпЛА, комп’ютерні програми тощо. Тож у цьому контексті йдеться про навички та швидкість навчання людей.

"Ще одна дуже важлива обставина, про яку не варто забувати: військові (насамперед ТЦК) не мають чіткого уявлення про стан мобілізаційного ресурсу. У нас є система "Оберіг" – електронний реєстр військовозобов’язаних і призовників. Насправді – це база даних, яка бралася з паперової документації і вручну вбивалася в реєстри, але чіткої картинки вона не дає", – наголошує Рахманін.

Були випадки, каже він, коли людина, яка значилася десь у Дрогобичі, за цей час встигла попрацювати в Чернівцях, Києві, виїхала до Польщі, повернулася, воює і вже навіть могла загинути, а їй приходять повістки за місцем проживанням з вимогою з’явитися до ТЦК.

"Тобто чітко порахувати людей, які мають стояти на обліку і теоретично підлягають потенційно мобілізації, ТЦК не можуть", – підсумував він.