Тандем Костржевський і Закорчемний: як політичні пристосуванці виживають під час війни

Тандем Костржевський і Закорчемний: як політичні пристосуванці виживають під час війни

Олег Орестович Закорчемний, одна із найталановитіших київських персон із сумнівною репутацією, опановує нові вершини. Від спустошення гаманців важких онкохворих перейшов у статус тіньового управлінця стратегічних державних об’єктів. Саме йому Денис Борисович Костржевський( Голова Ради директорів аеропорту «Київ»), який втік від жахів війни за 11 днів до її початку на узбережжя Середземного моря, передав у жовтні 2022 року в консульстві України в Малазі (Іспанія) в ексклюзивне управління бізнес та право розпоряджатися майном. Щоправда, не всі схеми у Олега Орестовича увінчуються успіхом, але стартував він і справді гарно.

Молодий адвокат, який вміє втертися в довіру, розпочав свою кар’єру з банальної спокуси. Щоправда, вдало спокусив не просту даму, а доньку першого міністра охорони здоров’я України Юрія Прокоповича Спіженка. Юрій Прокопович був дуже авторитетною людиною: лікар-онколог, талановитий вчений, академік, депутат Верховної Ради, керівник Фармацевтичної асоціації та президент центру онкології та радіохірургії «Кіберклініка Спіженко». Завидна партія для юриста-початківця. Заради такого випадку молодий фахівець, одружившись, вирішив змінити своє прізвище і став гордо величати себе Олег Орестович Спіженко. Тестя почав татом називати.

Безумовно, цей факт приніс Спіженку (Закорчемному) певні бонуси в житті. Увійшов до сімейного бізнесу впливової людини. Почав поступово обростати зв’язками у медичній сфері та політиці. Вбирав, як губка, всіх потрібних та корисних. Після смерті тестя очолив сімейний бізнес. Але для того, щоб залишатися на плаву, такого роду людям завжди треба бути поряд із кимось більш авторитетним. І таким провідником після Майдану 2014 року став для Спіженка (Закорчемного) новоспечений міністр охорони здоров’я Олег Степанович Мусій. Хоча політична кар’єра організатора медичної служби Євромайдану загасла так само швидко, як і спалахнула. Пробув він міністром трохи більше пів року, і вже 1 жовтня 2014 року розпорядженням Кабміну Олега Мусія було відправлено у відставку.

Якийсь час Мусій ще зміг утриматися на плаву. Обрався мажоритарним округом до Верховної Ради, а Спіженко (Закорчемний) став його помічником на громадських засадах. Витискав він зі своїх зв’язків по максимуму. Оббивав Олег Орестович парламентські пороги, і не дарма. Це дозволило йому зблизитися з Олександром Сергійовичем Саєнком. Ще одним на той момент удачливим юристом, який вилетів із гнізда Сергія Льовочкіна. Був Саєнко на той час керівником апарату голови Верховної Ради Володимира Гройсмана.

Гройсман стає прем’єр-міністром, а креативний лідер сучасності Олександр Саєнко перебирається у крісло міністра Кабінету міністрів. Відкрилися нові горизонти, перспективи стали не такими туманними, і Олег Спіженко (Закорчемний) від однієї зірки, що згасла, миттєво переміщається «погрітися» в променях слави нової. Відчуйте різницю: був адвокат якимсь помічником на громадських засадах депутата Верховної Ради, а став ні багато ні мало – надзвичайним та повноважним радником міністра Кабінету міністрів.

Отримавши мандат у Кабміні, Олег Спіженко (Закорчемний) знову став близьким до перших осіб профільного для сімейного бізнесу міністерства. Злі язики говорили, що він мало не оселився у МОЗ, у приймальні першого заступника міністра. Саме тоді, ймовірно, Закорчемний-Спіженко почав розробляти план із «захоплення» Інституту раку, який мав на балансі досить "смачні" активи, що викликають апетит: дороговартісна земля в столиці, нові корпуси та зарубіжне сучасне обладнання.

Але не по Сеньці виявилася шапка. Розпушив молодий креативник ґрунт, засіяв поле, а врожай зняли зовсім інші. Так часто буває, у найневідповідніший момент з’являються нахабніші і досвідченіші. Але з паршивої вівці хоч вовни жмут. Олег Закорчемний зміг отримати доступ до моніторингу платоспроможних та операбельних онкохворих для перенаправлення їх у Клініку Спіженко.

А в голові адвоката вже почали вибудовуватися нові грандіозні плани. А чому мені дружину Наташу не посадити в крісло міністра МОЗ? Я майже радник самого Гройсмана. Історія замовчує, чи була справді така перспектива, чи підшофе на світських раутах Олег Орестович не вмів тримати язика за зубами та балакав зайве. Бізнес любить тишу. Посіяв цього разу Спіженко (Закорчемний) бурю. Викликав щодо дружини шквал критики та негативу. Наталія Юріївна зрештою міністром не стала.

Креативний юрист Спіженко (Закорчемний) мислить своєрідно – нестандартно. У його голові визрівають нові плани. А чи не видати мені стару дружину знову заміж? Кому прийшла ця геніальна думка першому — Олегу чи Наталці, а може обом відразу? Міністром Наталі Юріївні стати не судилося, але в результаті мрія майже збулася. Стала вона дружиною міністра МОЗ. Олег Орестович повернув своє дівоче прізвище Закорчемний. Сам одружився на молодій докторесі. Однак із колишньою дружиною та зятем зв’язки підтримував, але кожен залишився при своїх інтересах. Дружба дружбою, а тютюнок нарізно. Із сімейного бізнесу Спіженка Закорчемного попросили, але обіцяли не забути.

І справді не забули. Не встигли висохнути чорнила на указі про призначення нового міністра МОЗ, а безпосередньо в день цієї події, реєструється в передмісті Одеси медична компанія «Бестздрав» із статутним капіталом 1,5 млн гривень. Єдиний засновник компанії – новоспечена міністерка Наталія Юріївна Степанова (Спіженко), а директор фірми — «попередник» міністра Олег Орестович Закорчемний (Спіженко).

Закорчемний усвідомив, що з колишньою дружиною вже каші не звариш, і почав підшукувати нове сильне плече. Таким плечем йому став Денис Костржевський. 12 листопада 2020 року реєструється ТОВ «Медичний центр «ДОК ЛАЙФ», кінцевим бенефіціаром якого є Денис Борисович Костржевський. Керівником компанії та уповноваженою особою стає Олег Орестович Закорчемний, а головним лікарем клініки «Док Лайф» призначається його нова дружина – Наталія Анатоліївна Скижа-Закорчемна.

Захоплююче життя в Олега Орестовича, здавалося б, успіх завжди супроводжує його. Завжди міг бути в орбіті впливових людей. Але це один бік медалі, а якщо подивитися з іншого, то Закорчемний — це як перехідна «чорна мітка». Все, до чого він торкається, незабаром занепадає. Так було з бізнесом впливового тестя Юрія Спіженка, яким після його смерті почав керувати зять. А всі, до кого він торкається, незабаром втрачають свій вплив, йдуть у політичне небуття – забуті: Мусій, Саєнко, Костржевський…

Хто стане черговою «жертвою» Олега Орестовича Закорчемного-Спіженка?

kritika.news