Politico: Популярність США як світової держави знижується в усьому світі

Politico: Популярність США як світової держави знижується в усьому світі

Особливо у країнах, де переважає мусульманське населення. Зниження популярності США, ймовірно, пов’язане з рішучою підтримкою Вашингтоном війни Ізраїлю в Секторі Гази.

Як пише видання Politico, про це йдеться в даних Індексу сприйняття демократії 2024 року. Дослідження, в якому взяло участь 63 тисячі респондентів у 53 країнах, провела компанія Latana спільно з Альянсом демократій у період з 20 лютого до 15 квітня 2024 року.

Як зазначається, популярність Америки як світової держави знижується здебільшого у країнах із мусульманською більшістю, проте до цієї тенденції почала приєднуватися й Європа.

"Уперше з моменту приходу до влади адміністрації Байдена багато західноєвропейських країн повернулися до суто негативного сприйняття США. Цей підйом і спад, від негативного ставлення до позитивного і назад до негативного ставлення, особливо помітний у Німеччині, Австрії, Ірландії, Бельгії та Швейцарії", – сказав Фредерік ДеВо, старший науковий співробітник компанії Latana.

Водночас, позитивне сприйняття Китаю в Азії, Північній Африці, на Близькому Сході й у Латинській Америці продовжує зростати, унаслідок чого глобальне сприйняття Пекіна стає загалом позитивним, незважаючи на європейський скептицизм.

Також видання пише, що Росія, ймовірно, перебуває на шляху відновлення іміджу в більшості опитаних регіонів, за винятком Європи. Москва продовжує боротися з негативним сприйняттям у всьому світі через повномасштабне вторгнення в Україну.

"Зниження популярності Америки у поєднанні з покращенням позицій Росії та Китаю означає, що останній тепер розглядається так само позитивно, як і США, у більшості опитаних країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії", – ідеться в матеріалі.

Politico пише, що дані, виражені в індексі, є чимось більшим, ніж просто глобальне змагання за популярність. Вони можуть вплинути на здатність урядів стримувати чи реагувати на агресію з боку світових держав. У Німеччині, наприклад, внутрішнє невдоволення, пов’язане із зростанням цін на енергоносії, викликало протести та опір обмеженню експорту російської нафти після нападу РФ на Україну.