Від біогазового заводу Садового «смердить» піаром

Від біогазового заводу Садового «смердить» піаром

Будівництво трамвайної колії на Сихів, рекультивація грибовицького сміттєзвалища, ремонт застарілої та зношеної каналізаційної системи міста, перенесення адмінбудівель із центральної частини Львова, електронні квитки у транспорті, дорога на проектованій вулиці Ряшівській, яка має з’єднати аеропорт зі стадіоном, – усе це лише частка нереалізованих проектів чинного міського голови Львова Андрія Садового. Однак і цього йому замало.

Напередодні другого туру виборів Cадовий знову почав роздавати громаді нові гучні обіцянки. Цього разу взявся за боротьбу зі смородом, від якого потерпають мешканці Львова як у центрі, так і на околицях. Хоч на вирішення цієї проблеми в чинного мера було майже 10 років, він вирішив дати чергові обіцянки саме перед другим туром виборів.

Зокрема, на думку міського голови, для подолання неприємного запаху в місті треба звести біогазовий завод на очисних спорудах, який перероблятиме намул в електро- та теплову енергію і разом з цим ліквідує сморід. За словами Садового, будівництво розпочнуть уже наступного року. Медіа, які перебувають у сфері впливу чинного мера, широко розрекламували ідею. Зокрема, як вони передають, шведський проект біогазового заводу коштує 31 млн євро. Частину грантових коштів нібито готовий виділити Євросоюз, решту – позичити Європейський банк реконструкції та розвитку. Зокрема, грантова частина – це 7-7,5 млн євро, решта – позика.

Зазначимо, що тему такого заводу вже піднімали 2014 року. Тоді депутати міськради навіть затвердили угоду про наміри щодо підготовки кредитного фінансування, укладену між Львівською міською радою, Європейським банком реконструкції та розвитку і ЛМКП «Львівводоканал». Відповідно до ухвали, було затверджено угоду про наміри щодо підготовки кредитного фінансування від 22.09.2014, укладену між Львівською міською радою, Європейським банком реконструкції та розвитку і Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал». Її мета – реалізація проекту реконструкції очисних споруд та будівництво станції переробки мулу для очистки й утилізації стічних вод і виробництва біогазу для когенерації у м. Львові.

Однак з того часу про якісь реальні кроки мерії у цьому напрямку не було чути аж до цьогорічних виборів. Насторожує також те, що Садовий неодноразово зізнавався у своїй неспроможності вирішити цю проблему, а тут в один момент знайшов панацею від смороду.

Журналістка «Вголосу» поцікавилася в експертів та політиків, чи насправді цей завод вирішить проблему смороду, чи це черговий піар-хід чинного міського голови, який усіма правдами й неправдами намагається втриматися у своєму кріслі.

Директор компанії «Україна Енергоекспорт» Андрій Кінаш каже, що будівництво метантенків (резервуарів, пристроїв для анаеробного бродіння рідких органічних відходів з отриманням метану) на базі львівських очисних споруд проблеми смороду у Львові не вирішить.

«Будівництво метантенків – це помилкове рішення. І якщо місто планує вкладати в цей завод десятки мільйонів євро, то це хибна інвестиція минулих століть, яка кардинально не вирішить проблему смороду», – зазначив спеціаліст. Він також детально пояснив, звідки береться сморід, який так докучає львів’янам. За його словами, проблема в очисних спорудах, які перевантажені й перебувають у вкрай незадовільному технічному стані, а також в утилізації твердих мулових відходів, що утворюються після очищення стоків.

«Ми маємо доволі агресивні відходи, які вже не мають вологи і їх потрібно спалювати в резервуарах за допомогою спеціальних бактерій. І тут починається «але». Цю технологію широко використовували у 80-х роках минулого століття на очисних спорудах Європи. А нині є сучасні методи. І свого часу ми пропонували на міській раді разом із нашими партнерами італійцями нове рішення – дешевше й ефективніше. Технологія полягає у зневодненні мулових осадів, їх підсушені та перетворенні на паливні палети, які можна одразу спалювати на розташованій поряд ТЕЦ-2. У такому разі вдається досягнути 99% утилізації усіх відходів. Це принципово інший підхід – сучасний, європейський. Утім наше рішення не прийняли, хоча саме цю технологію успішно застосовують у Києві на Бортницькій станції аерації, а Львову це не підходить», – зазначив директор компанії.

Разом з цим Андрій Кінаш додав, що будівництво метантенків триватиме понад рік, тоді як італійське рішення набагато простіше. Конструкції можна змонтувати за два місяці і вже на третій почати видавати готовий продукт.

Львівський політик Володимир Гірняк, який брав участь у першому турі виборів на посаду міського голови, певен, що будівництво біогазового заводу на львівських очисних спорудах – ідея непогана, але проблему смороду, за його словами, це не вирішить.

«Для того, щоб у Львові не смерділо, необхідно спочатку каналізувати все місто, бо й досі 15% його території, а це здебільшого приватний сектор, не каналізовано. Також треба навести лад із підприємствами-забруднювачами, які не мають з водоканалом угод про стоки. Тож обіцяти, що завод вирішить проблему, не варто. А взагалі останнім часом у нас багато піару. Піар – це добре, але треба робити реальні кроки, вкладати реальні кошти і тоді буде результат. І не за день чи за місяць. Результат матимемо за півтора-два роки. А поки що зрозуміло одне – до 15 листопада ніхто заводу не побудує і проблему смороду не вирішить», – пояснив Гірняк.

Член постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку Львівської міської ради Юрій Кужелюк також каже, що будівництво біогазового заводу, точніше – установки з виробництва метану шляхом біологічних процесів, ніяк не вплине на сморід. «Завод і сморід – це різні речі, звичайно. Завдяки заводу місто матиме фактично дармовий газ, яким можна буде обігрівати Личаківський район, плюс – мати додаткову електроенергію. А питання смороду – складне і комплексне, пов’язане з каналізацією, якою понад два останні десятиліття ніхто не цікавився», – зазначив Кужелюк. Він так само, як й інші експерти, пригадав приватний сектор, де й досі немає центральної каналізації, вказав на стоки, що прямують у річку Зубру, колектори й каналізаційні насосні станції, які неправильно експлуатують, відсутність гідрозатворів, Полтву… «Тему смороду вже давно обговорюють, але чому вона сплила саме тепер? Не мені судити», – додав Юрій Кужелюк.

До речі, рік тому Садовий сам зізнавався в тому, що у Львові смердить через зношеність каналізаційної мережі та підприємства, які не мають очисних споруд. Тоді він казав, що проблему можна вирішити за 3-5 років, але для цього треба вдатися до непопулярних заходів, зокрема закриття низки підприємств. Тепер же віддав перевагу дорогому сумнівному проекту.

Своєю чергою, кандидат на посаду міського голови від ВО «Свобода» Руслан Кошулинський, який вийшов у другий тур, наголосив на тому, що чинній владі за тиждень до виборів некоректно говорити про далекоглядні проекти.

«Сморід у Львові з’явився не рік, не два й навіть не п’ять тому. І як мешканець Знесіння я знаю, що таке сморід. Однак, на превеликий жаль, чинне керівництво міста весь цей час закривало очі на проблему. А нам представляло проекти, які десь і колись реалізують. Тобто я хочу сказати, що перед виборами чинній владі некоректно говорити про далекоглядні проекти», – підкреслив Кошулинський. Він також акцентував на тому, що майбутнє будівництво заводу планують здійснити за кредитні кошти ЄБРР, а це додаткове навантаження на Львів і, звісно, боргові зобов’язання. «Замість того, щоб робити Львів інвестиційно привабливим містом, ми накопичуємо борги, які треба буде віддавати», – сказав він.

Екс-заступник міського голови Львова Василь Кравців (працював у команді Л. Буняка до А. Садового) вважає, що будівництво заводу не на часі. Каже, що треба починати з грибовицького сміттєзвалища, яке має великі запаси метану. «Такий проект було напрацьовано ще на початку 2000 років, але його не реалізували. Чому? Бо, напевно, тоді були інші завдання», – пояснив експерт. Кравців також додав, що питання очисних споруд не має стосунку до смороду в центрі міста. Воно пов’язане перш за все з відсутністю нормальної каналізації. Тож треба починати з неї, тоді й смороду не буде.

Екс-голова Львова Любомир Буняк також погоджується, що завод не вирішить проблему смороду. «Одне з іншим не пов’язано. То треба було нормально побудувати систему стічних вод, каналізацію, але тут інші проблеми постають: асфальт, бруківку треба перекладати, а це все гроші… Окрім того, фахівці потрібні, яких у нас не так багато. Тож нині ця тема якось звучить більше для піару», – зазначив пан Любомир.

Тетяна Зеленська, «Вголос»