"Червоні лінії" Путіна стають менш переконливими, – FT

"Червоні лінії" Путіна стають менш переконливими, – FT

Згідно з інформацією видання, адміністрація Байдена не впевнена, що удари по глибині Росії нададуть значну перевагу на полі бою, оскільки більшість російських літаків було переміщено за межі досяжності. Крім того, у США обмежена кількість ракет ATACMS, які можуть бути використані для ударів по базах у Криму.

Хоча США дотримуються обережної позиції щодо перетину так званих "червоних ліній" російського президента Володимира Путіна, у Кремлі виникає побоювання, що можуть відбутися удари по самому Кремлю. Про це повідомляє Financial Times.

Україна наголошує на важливості постачання ракет, що можуть допомогти завдавати ударів по російських авіабазах, звідки запускаються бомби та ракети по українських містах. Попри зростаючу підтримку цієї ідеї серед західних країн та тиск з боку Великої Британії, адміністрація Байдена поки що остерігається дати дозвіл на цей крок, особливо після повідомлень західних розвідок про постачання Іраном балістичних ракет для Росії, що може призвести до ескалації конфлікту.

Володимир Путін минулого тижня попередив, що удари по російській території за допомогою західних ракет будуть сприйняті як "пряма участь" НАТО в конфлікті. Заступник директора з національної безпеки Дмитро Медведєв навіть пригрозив "перетворити Київ на розплавлену сіру масу". Проте західні лідери вже звикли до подібних заяв, вважаючи, що російські "червоні лінії" все частіше виявляються блефом.

Хоча рішення про надання ракет дальньої дії ще не ухвалено, російські чиновники переконані, що Вашингтон вже дав згоду на постачання британських ракет Storm Shadow та французьких Scalp. Ці системи залежать від американських супутників та натовських спеціалістів, що викликає занепокоєння в Москві.

Дебати про реагування на загрози з боку Росії та можливу ескалацію тривають у західних столицях. Багато експертів вважають, що Путін часто визначає "червоні лінії", але потім уникає дій. Проте Вашингтон побоюється, що Росія може відреагувати на нарощування конфліктів в інших регіонах, таких як Близький Схід, де Москва розглядає можливість підтримки хуситів.

Адміністрація Байдена також не впевнена, що удари вглиб Росії забезпечать помітну перевагу на полі бою, зважаючи на те, що більшість російських літаків перебуває за межами досяжності. Крім того, у США є обмежена кількість ракет ATACMS, які можна було б використати для ударів по базах у Криму.

Проте США неодноразово заявляли, що не постачатиме ту чи іншу зброю, наводячи різні причини, а потім, під тиском українців та європейських союзників, змінювали своє рішення. Зрештою, США поступились і надали Україні бойові танки, винищувачі F-16 та системи ATACMS, після того, як раніше публічно ставилися до цього негативно.

Сам Путін жартома коментує швидко змінні "червоні лінії" Росії, зазначаючи, що вони існують, але лише він знає, де вони справжні. "Щодо цих "червоних ліній", дозвольте мені залишити це при собі", — сказав він аудиторії в червні 2022 року.

Водночас західні країни продовжують нарощувати ескалацію, вдаючись до тактики поступових кроків, яку аналітики називають "нарізкою салямі" або "варінням жаби".

Олександр Габуєв з Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні підкреслює, що адміністрація Байдена діє з обережністю, уникаючи ризику прямого конфлікту з Росією. Проте, за його словами, в Росії "побоюються, що якщо вони й надалі допустять ці маленькі кроки, то за два роки можуть побачити прямі ракетні удари по Кремлю, якщо не знайдуть спосіб дати відсіч".

"Росія шукає способи, як здорожити для Заходу рішення про ескалацію", — додав Габуєв.

Росія, своєю чергою, намагається підвищити ціну для Заходу за можливу ескалацію, використовуючи як військові дії та ядерні погрози, так і гібридні інструменти — кібератаки, операції впливу та постачання зброї, що протидіють США. Ядерна загроза, на думку Кремля, залишається "останньою страховкою" від поразки в війні, що робить цю гру складнішою і небезпечнішою.