Вартість утримання увʼязненого в Україні вдвічі більша за мінімальну зарплату, - адвокат

Однією з соціальних гарантій, яка повинна забезпечувати можливість для кожного заробляти на життя, є мінімальна зарплата. Проте в Україні витрати на утримання одного ув’язненого вдвічі перевищують мінімум, який держава гарантує для вільної людини. Про це розповів адвокат, Заслужений юрист України, к.ю.н. Володимир Богатир, спираючись на дані, надані Міністерством юстиції.

"Середньомісячні витрати на утримання засуджених та осіб, узятих під варту, в розрахунку на одну особу надали у Міністерстві юстиції України на наш запит, до складу якого сьогодні входить також Державна кримінально-виконавча служба", - повідомив юрист.

За словами Володимира Богатиря, протягом семи років ці витрати зросли у 3,3 раза - з 4258 гривень на місяць у 2016 році до 14165 гривень у 2023 році (докладніше див. інфографіку).

"Розмір мінімальної місячної зарплати, що щороку визначається у Державному бюджеті України, також збільшувався, але завжди був меншим (приблизно вдвічі) за витрати на утримання ув’язнених.

Чому так? Адже потреби вільної людини, яка ще й працює, щоб вижити, об’єктивно більші, ніж в тих, хто перебуває у місцях позбавлення свободи. Окрім витрат на їжу, одяг та житло (якими забезпечені ув’язнені), працівник повинен дбати про своїх дітей або батьків, реалізовувати своє право на відпочинок і відкладати щось на майбутнє.

Річ у тому, що у витрати на ув’язнених, окрім задоволення їхніх потреб, також закладаються витрати на утримання та соціальний захист персоналу кримінально-виконавчої служби, забезпечення оперативно-службової діяльності, а також витрати на матеріально-технічне забезпечення установ і органів ДКВС, оплату спожитих комунальних послуг та енергоносіїв тощо", - пояснив адвокат різницю у витратах.

Володимир Богатир також звернув увагу на Розподіл видатків Державного бюджету України на 2024 рік (додаток 3 до Закону про Держбюджет), де можна побачити, що бюджетною програмою 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України" загальні та спеціальні фонди за цією програмою складають 8,7 млрд грн. Левова частка (99,5%) - це витрати на споживання.

"Комунальні послуги та енергоносії забирають 912,1 млн грн (10,4%), а на оплату праці йде 6,1 млрд грн (69,7% від усіх витрат). Тобто значна частина витрат на утримання ув’язнених йде на утримання персоналу кримінально-виконавчої служби. Скільки насправді коштів залишається на життя засудженим та особам, узятим під варту, - залишається лише здогадуватися", - додав Богатир.

Він також зазначив, що у порівнянні з попереднім роком, витрати на оплату праці за бюджетною програмою 3601020 у 2024 році зросли на 1,18 млрд гривень, або на 24%. У той час як мінімальна зарплата (станом на 1 січня) зросла лише на 6% (з 6700 до 7100 грн).

Повні дані за роками див. у таблиці.

"Логіка цифр свідчить про те, що держава більше піклується про працівників установ і органів Державної кримінально-виконавчої служби, аніж про соціальні гарантії своїх звичайних громадян. Чому так? Це питання до тих, хто відповідає за правову та економічну політику в країні", - підсумував юрист.