РФ хоче обмінювати нут на мандарини з Пакистану

РФ хоче обмінювати нут на мандарини з Пакистану

Росія, через неможливість здійснювати фінансові платежі через санкції, повертається до бартерної торгівлі, обмінюючи нут і сочевицю на мандарини та картоплю з Пакистану. Це свідчить про деградацію російської економіки, яка більше не здатна функціонувати в сучасних фінансових умовах.

Про це повідомляють російські засоби масової інформації. В умовах дедалі жорсткіших санкцій та фінансової ізоляції Росія знайшла "сучасний" спосіб вести міжнародну торгівлю – бартер.

Таким чином, у XXI столітті, замість звичайних банківських операцій та електронних платежів, Росія і Пакистан вирішили обмінюватися товарами на принципах "ти мені – я тобі". Остання угода між російською компанією "Астарта-Агротрейдинг" та пакистанською "Meskay + Femtee Trading Company" передбачає поставку 20 000 тонн нуту та сочевиці в обмін на таку ж кількість рису, мандаринів і картоплі. Схоже, що фінансова система Росії настільки "сильна", що гроші більше не потрібні – їх успішно замінили на мішки з продуктами.

Бартерні угоди стали вимушеною реакцією на труднощі у проведенні платежів між Росією та її торговими партнерами через західні санкції. Як зазначає заступник міністра торгівлі Пакистану Насір Хамід, країни стикаються з проблемами у взаємних платежах, тому вирішили повернутися до витоків і обмінюватися товарами напряму.

Російські чиновники напевно назвали б це "інноваційним підходом", але насправді бартерна торгівля була популярною ще в давнину, коли люди обмінювали овочі на худобу. І ось у 2024 році Росія знову "на гребені прогресу", обмінюючи нут на мандарини.

Ідея відновити бартерні схеми не обмежується лише Пакистаном. Росія також активно обговорює з Китаєм можливість повернутися до бартерної торгівлі. Але, як повідомляють джерела агентства Reuters, цей проєкт не просувається без труднощів. Деякі російські компанії намагаються домовитися про бартерні угоди з китайськими партнерами, але все обмежується переважно сільськогосподарською продукцією та металами, що явно не допоможе підняти російську економіку.

Іронія ситуації полягає в тому, що Китаю, окрім російських ресурсів, насправді нічого не потрібно. Тому звичайним російським імпортерам доводиться домовлятися з металургами та фермерами про можливість стати "третьою стороною" в цих бартерних схемах.

Здавалося б, повернення до бартеру – це вихід із санкційної пастки, але все не так просто. На думку аналітиків, бартерні схеми виглядають привабливими лише на перший погляд. Основна проблема полягає в тому, що вартість товарів часто змінюється, і виникає складність у визначенні реальної цінності обміну. До того ж Росії не так вже й багато потрібно для розвитку економіки – тільки метали та продукти харчування.

Мінекономрозвитку Росії вже навіть розробило спеціальний "навігатор" із зовнішньоторгівельних бартерних угод. Цей документ пропонує компаніям різні варіанти бартеру та його оформлення, включаючи тристоронні угоди, що виглядає як "геніальне" рішення для країни, яка залишилася на узбіччі світової фінансової системи.

Росіяни можуть обмінювати рибу на зерно, молоко на яблука, і так нескінченно. Напевно, у найближчому майбутньому варто очікувати обміну якихось більш екзотичних товарів – наприклад, нафти на ковбасу чи газу на цибулю.

Очевидно, що повернення до бартеру є ще одним підтвердженням того, що економічна ситуація в Росії далека від стабільності, нехай як це намагаються показати з екранів телевізорів. У той час, коли цивілізований світ активно використовує сучасні фінансові інструменти, криптовалюти, інноваційні банківські сервіси, Росія повертається до методів, які більше підходять для середньовічного базару.