Реальний прожитковий мінімум приблизно 9 тисяч гривень, — Підласа

Реальний прожитковий мінімум приблизно 9 тисяч гривень, — Підласа

Соціальні стандарти в проєкті бюджету на 2025 рік залишаються незмінними, оскільки їх підвищення потребує значних ресурсів, які є обмеженими. Наприклад, підвищення мінімальної заробітної плати на 100 грн - до 8100 грн, коштувало б бюджету 2025 року 5,3 млрд грн, повідомила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"За розрахунками Мінфіну, якщо в цьому році підвищити його (мінімальну заробітну плату - ІФ-У) на 100 грн, то видатки державного бюджету збільшаться на 5,3 млрд грн. Тобто, якщо підвищити мінімальну заробітну плату, наприклад, на 1000 грн - до 9000 грн, то це призведе до витрат бюджету більше ніж 50 млрд грн", - наголосила вона.

Розповідаючи про рівень прожиткового мінімуму, Підласа зазначила, що його неможливо довести до реального показника, оскільки багато виплат пов’язані з ним. На її думку, під час розрахунків бюджету варто взагалі відмовитися від категорії "прожитковий мінімум".

"Це викликає багато негативних реакцій до держави, коли ми, ніби-то, в офіційних документах, у державному бюджеті, стверджуємо, що людина має мати змогу прожити на 3000 грн, при цьому Міністерство соціальної політики на сусідній вулиці розраховує фактичний, реальний прожитковий мінімум приблизно на рівні 9000 грн", - пояснила голова бюджетного комітету Ради.

Вона вважає, що потрібно встановити якусь базову розрахункову величину, до якої будуть прив’язані зарплати суддів, прокурорів, антикорупційних органів тощо.

Голова комітету ВР додала, що потреба в перегляді соціальних стандартів виникне у разі перевищення закладеного прогнозу ВВП за перше півріччя наступного року. "Зараз прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік становить 2,7%. Якщо за підсумками першого півріччя ми переглянемо макропрогноз і побачимо, що він перевищує 2,7%, тоді потрібно буде переглянути соціальні стандарти", - зазначила вона.

Загалом Підласа констатувала, що соціальна сфера є єдиною категорією видатків бюджету, в якій можна провести ефективну оптимізацію, зокрема за рахунок її ємності. "На жаль, для мене, а, мабуть, і для багатьох людей, бюджет балансували за рахунок соціальних витрат, адже без цього неможливо досягти балансу. Наступні за видатками категорії - освіта і медицина, і кожен з цих бюджетів удвічі менший, ніж той, що виділений на соціалку, тому там важко щось результативно оптимізувати", - пояснила вона.

Голова комітету зазначила, що Міністерство соціальної політики постійно працює над верифікацією одержувачів соціальних виплат і підвищенням їх адресності, додавши, що внаслідок використання цих коштів виникає економія, що забезпечує можливість скорочення видатків. Підласа уточнила, що скорочення програм Мінсоцу жодним чином не вплине на одержувачів допомоги: вона надходитиме їм і далі.

"Основний тягар скорочення взяв на себе Пенсійний фонд: ми зменшили видатки на нього у 2025 році на 34 млрд грн. Існує кілька причин для цього. Я не впевнена, що це залишиться у фінальній версії бюджету, адже це, звісно, є точкою напруження", - акцентувала вона.

Як повідомлялося, уряд у проєкті державного бюджету на 2025 рік передбачає 420,683 млрд грн на фінансування Міністерства соціальної політики, тоді як у бюджеті цього року було закладено 469,73 млрд грн.

Раніше голова профільного комітету Данило Гетманцев розкритикував проєкт держбюджету на 2025 рік, зокрема за рішення залишити прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату на рівні 2024 року, з огляду на очікуване прискорення інфляції та ослаблення національної валюти.