На Хмельниччині відбулося прощання з військовим, який загинув у боях поблизу Авдіївки

На Хмельниччині відбулося прощання з військовим, який загинув у боях поблизу Авдіївки

У селі Городище Хмельницької області 13 листопада з болем і скорботою в серці провели земляка-воїна Романа Пасинюка в останню земну дорогу. Життя гранатометника однієї з бригад ЗСУ закінчилося в лютому під час бою на Авдіївському напрямку.

Військовослужбовцю навіки залишилося 35 років. Про втрату кілька днів тому офіційно повідомила Судилківська сільська рада.

Пасинюк Роман Валерійович народився 27 січня 1989 року в Шепетівці, а своє дитинство і юнацькі роки провів у селі Городище, де мешкали його батьки. Вчився в місцевій школі. Ріс доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим і відповідальним юнаком.

"Коли Романові виповнилося 11 років, померла мати, і через два роки пішов із життя батько. Через такі трагічні обставини в юності хлопець, здавалося, подорослішав на ціле життя. Опікувалася ним рідна сестра по батьковій лінії", – розповіли земляки. 

Після закінчення школи він розпочав свою трудову діяльність: працював на цукрозаводі в Тернополі та в ТОВ "АГРО – ОРМС" у Шепетівці. Був працелюбним, колеги висловлювали про нього позитивні відгуки.

На військову службу Романа призвали у вересні 2023 року. Для його сестри, яка в травні того ж року втратила сина на війні, було нестерпно боляче сприйняти новину про мобілізацію Романа.

"Вона щодня молилася, щоб він повернувся з війни живим і неушкодженим. Не судилося… Вірний військовій присязі син України, патріот рідної землі, за мир в Україні віддав найдорожче – своє життя", – йдеться у повідомленні.

Роман Пасинюк служив гранатометником механізованого батальйону однієї з військових частин, мужньо захищав свою землю на сході України. Загинув 12 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка Донецької області.

Тільки через дев’ять місяців, минулої середи, родина та громада змогли гідно попрощатися із воїном. Провести захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими, представники духовенства, місцевої влади, жителі громади, друзі, однокласники і всі, хто його знав. Односельці зустріли воїна та провели в останню дорогу живим коридором шани. Поховали його в рідному селі Городище з усіма військовими почестями.

"Плакали всі, бо болить, плакала й осіння природа, дощем і першим снігом встеляючи останню земну дорогу Героя… Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою пам’яттю Героя України. Світлий спомин про мужнього захисника назавжди залишиться в наших серцях. Він наближав нашу перемогу!" – підкреслили в громаді.