На чому НАБУ зловило "смотрящего" за Києвом Дениса Комарницького і київських чиновників

6 лютого Національне антикорупційне бюро (НАБУ) похвалилося "багатим уловом". Детективи розкрили злочинне угруповання, яке створив колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький.

Статус ексдепутата – не головний для Комарницького. У широких колах він більш відомий як "оглядач" за галуззю будівництва та інфраструктури столиці. Це почесне "звання" він отримав завдяки впливу, який має на розв’язання питань із землею та нерухомістю Києва.

Бізнесмени, які працюють у будівництві, та міські чиновники багато розповідали ЕП про методи та масштаб роботи Комарницького. При цьому вони завжди уточнювали, що всі зловживання юридично підковані, робляться непублічно і через посередників, тому "схопити за руку нікого неможливо".

НАБУ змогло схопити за руку головного фігуранта, посадових осіб Київської міської державної адміністрації (КМДА) та навіть депутата Київради. Найприкріше для учасників угруповання – вони "попалися" на досить дрібній "схемі". Який саме?

Хто такий Денис Комарницький

Щонайменше п’ять років – з 2019-го до 2024-го – колишній політик, бізнесмен та юрист Денис Комарницький контролював ринок будівництва та інфраструктури Києва. Принаймні про це неодноразово говорили поінформовані співрозмовники ЕП серед забудовників, політиків та чиновників КМДА.

Комарницький фактично виступав куратором значної частини ринку первинної нерухомості, а пов’язані з ним компанії вигравали комунальні тендери на ремонт та будівництво житла та інфраструктурних об’єктів.

Неформальний статус "смотрящего" Комарницький отримав у 2019 році, потіснивши з цього олімпу Вадима Столара. Останній втратив вплив після репутаційного скандалу, пов’язаного зі зміною влади у країні у 2019 році.

Тоді голова Офісу президента Андрій Богдан намагався замінити Віталія Кличка на посаді голови КМДА кимось із членів команди новообраного президента, а прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляв , що із задоволенням звільнив би Столара замість Кличка, але той не має формальної посади.

Комарницький – лідер фракції "Блоку Леоніда Черновецького" у Київраді 2008-2010 років, найближчий соратник тодішнього міського голови, бізнес-партнер колишнього зятя Черновецького В’ячеслава Супруненка .

Супруненка та Комарницький підозрювалися у розбійному нападі на адвоката у 2005 році. За версією слідства, вони намагалися відібрати документи з даними про майнові махінації щодо Комарницького та Супруненка. 2011 року Комарницького затримали, а Супруненка оголосили в розшук. 2012 року Комарницькому дали два роки ув’язнення умовно.

Як Комарницький допомагав забудовникам та сам заробляв

У чому полягала роль та функція Комарницького? Він забезпечував юридичний та "понятійний" супровід бюрократичних процесів, пов’язаних із виділенням земельних ділянок під забудову, передачею комунальних підприємств під забудову, забезпеченням необхідної кількості голосів депутатів Київради за ухвалення рішень на користь забудовників. За це він отримував гонорар чи частку у проєкті.

Докладніше ЕП пояснювала це на прикладі земель біля музею "Пирогово". Згідно з текстом "понятійки" (неофіційний меморандум про будівництво житла із зобов’язаннями сторін), партнери витратили 4 млн дол. на отримання "Містобудівних умов та обмежень" (ключовий документ, який дає право будувати) для однієї з ділянок. Цей документ видає департамент містобудування та архітектури КМДА.

Подальше затвердження детального плану території на сесії Київради, зміна цільового призначення землі з сільськогосподарського на "для будівництва", проходження експертизи, отримання дозволу на будівництво та введення в експлуатацію коштувало б партнерам ще 16 млн дол.

Натомість Комарницький отримав частку у проєкті розміром 6,6%, яку записали на підставну особу. Відповідно, весь потенційний майбутній прибуток від продажу квартир у комплексі буде ділитися між партнерами у зазначених у реєстрі пропорціях.

Проводити всю цю роботу Комарницькому допомагають "свої" люди на посадах у КМДА та лояльні депутати Київради, каже не під запис один із депутатів. "Київрада – це прагматичний орган. Депутати голосують за земельні рішення з різних причин. Хтось сидить на зарплаті у забудовників, хтось віддає свій голос за бартер, хтось – за гроші", – пояснює співрозмовник ЕП.

2021 року в інтерв’ю УП Кличко підтверджував , що зустрічався з Комарницьким. Водночас він запевнив, що розмови з екссоратником Черновецького не стосувалися галузі нерухомості чи отримання дозволів на будівництво. Міський голова додав, що раніше говорив про це зі Столаром.

Хрестоматійним прикладом діяльності Комарницького у сфері інфраструктурного будівництва є Подільський мостовий перехід. У 2017 році місто уклало договір на добудову мосту з компанією "Еко-буд-трейд", яка, як з’ясувалося пізніше, належить Комарницькому.

Сума тендеру складала 6 млрд грн. Кошторисна вартість проєкту будівництва у 2021 році зросла з 11,251 млрд грн до 19,922 млрд грн.

Депутати Київради чи то серйозно, чи жартома переказували ЕП, що команда Комарницького називала міст "годувальником". Ці слова підтверджуються численними заявами прокуратури та Антимонопольного комітету щодо цього об’єкту:

• змова під час торгів;
• ухилення від сплати 9 млн грн податків;
• збитки бюджету на 4,5 млн грн ;
• розтрата 155 млн грн ;
• спроба розтрати 3 млрд грн ;
• розтрата 36 млн грн ;
• розтрата 6 млн грн ;
• завищення вартості оренди техніки на 104 млн грн ;
• завищення вартості піску на 6,5 млн грн .

Що з’ясувало НАБУ

Увечері 6 лютого детективи НАБУ оголосили підозри та затримали сімох учасників схеми. За інформацією джерел ЕП, детективи бюро вручили підозри заступнику міського голови Петру Оленичу , голові постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайлу Терентьєву , депутату Київради від "Батьківщини" Олені Марченко .

Самого Комарницького затримати не вдалося. За інформацією джерел ЕП, він перебуває за кордоном. Право на виїзд за межі країни мав, бо є батьком чотирьох дітей.

Слідчим вдалося довести, що ці особи взяли "під повний контроль" процедури ухвалення рішень про надання прав на землю та заволодівали столичною землею з метою її забудови.

"Схема", яку розкрили НАБУ, має назву "туалетна". Виглядала вона так.

Учасники "схеми" знаходили порожню земельну ділянку у комунальній власності. Будували там туалетну кабінку, хлів або просто маленьку конструкцію без функціонального призначення. Юридична особа, підконтрольна учасникам "схеми", реєструвала право власності на цей сарай.
Потім компанія зверталася до Київради з проханням дати їй ділянку під цим сараєм для його обслуговування. Часто розмір цих ділянок у тисячі разів перевищував площу самого "туалету". Київрада, відповідно до букви закону, була зобов’язана задовольняти прохання. Згодом на цьому місці зростала новобудова.

"Депутати Київради та посадові особи КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що отримували неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів та об’єктів нерухомості", – йдеться у повідомленні НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної.

Ухвалення таких рішень перебувало під повним контролем учасників злочинної організації: "потрібні" особи отримували права на землю, а інші стикалися зі штучними перешкодами та змушені були звертатися до учасників злочинної організації за допомогою, з’ясували слідчі.

НАБУ вдалося підтвердити інформацію співрозмовників ЕП: Комарницький мав значний вплив на процеси всередині Київради та КМДА, такі як дії посадових осіб, призначення на високі посади лояльних осіб, звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів у своїх інтересах. Він підтримував зв’язки із широким колом впливових осіб, серед яких – заступники голови КМДА, депутати, голова земельної комісії Київської міської ради та інші.

Центр ухвалення рішень, у тому числі у земельній сфері, знаходився в IQ Business Centre на вулиці Болсунівській, де й вирішувалися питання за участю міських топчиновників та інших впливових осіб. До речі, у цьому бізнес-центрі мають офіси Комарницький, бізнесмен-забудовник Степан Черновецький , власник KAN Development Ігор Ніконов .

Детективам вдалося зібрати доказову базу у справі, в якій протягом 2023-2024 років з власності територіальної громади Києва вивели землю в центрі міста вартістю "всього лише" 11,6 млн грн, а пропозиція хабаря депутату Марченку становила "всього лише" 100 тис. дол. більш жирним справам.

ЕП звернулася до пресслужби Оленіча за коментарем, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала. В інтерв’ю ЕП Оленич пояснював, що "туалетна схема" – це лазівка у законодавстві.

"Коли виникають питання до легальності появи "сараю", ми подаємо скаргу до суду. Суд скасовує – і питання закрито. Інша справа, коли це майно легальне. Майно маленьке, а ділянку, яку просять виділити, велику… ваем", – пояснював заступник Кличка.

Якщо ж на руках у власників старі незареєстровані радянські акти, вони звертаються до "чорних нотаріусів", реєструють їх та приходять до Київради з проханням виділити землю.

За словами Оленіча, часто у разі відмови власники "туалетів" потім ідуть до суду та визнаються користувачами землі без рішення Київради.