Тарифи на електроенергію: реальна вартість кіловата складає 1,45 грн

Генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявив, що більше половини вартості електроенергії за населення сплачує промисловість.

Раніше Domik.ua писав про законний спосіб економії на електроенергії для українців.

В уряді поставили завдання навчити населення ефективно використовувати енергію. У зв’язку з цим був затверджений Національний план дій з енергоефективності на найближчі 5 років.

Тепер до 2017 року енергоспоживання має скоротитися на 5%, а до 2020 року - на 9%. Особливої економії чекають від побутових споживачів, в цьому секторі очікують найбільший ефект. На другому місці сектор послуг, у тому числі і бюджетні установи.

План дій з енергоефективності в ефірі радіостанції Голос Столиці проаналізував генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Ч и вийде у влади вирішити питання енергоефективності?

– У нас все просто. Енергозбереження починається там, де людину б’ють по кишені. От як тільки б’ють - вона відразу починає займатися енергозбереженням. Тому що всі розповіді про те, що у нас в три рази більше споживання тепла та енергії, ніж у Польщі на одиницю виробництва, всі розповіді про те, що це погано і для екології, і для природи, і споживання ресурсів, нікого не цікавлять до того моменту, поки це не вдарило по кишені. Що стосується платіжок, то головна проблема в тому, щоб лічильник стояв на будинку.

Хто повинен встановлювати лічильники?

– Лічильники повинні встановлювати самі люди в особі місцевої влади. У столиці це КМДА. Тобто питання до мера - де ці лічильники і чому їх не вистачає.

Що стосується проекту енергоефективності, заявленої урядом - за рахунок чого це досягатиметься?

– Я абсолютно впевнений, що цифри, які вказані в тих планах, в реальному житті будуть пройдені через півроку - за умови, що ми піднімаємо тарифи до економічно обґрунтованих. Ті показники енергоефективності, які там позначені, на рівні 5-9%, були явно прописані досить давно, це дуже консервативні цифри. Я думаю, що вони будуть перевищені набагато раніше, ніж позначено в плані.

Щ о значить «економічно обґрунтовані тарифи»? Які формули існують для їх розрахунку?

– Для тих, хто хоче в цьому розібратися, немає жодної проблеми. На жаль, абсолютно неправильно працює національний регулятор, який за ці тарифи відповідає. Тобто вони не займаються тим, щоб пояснити людям, за що ті платять. А це проблема, коли ти не розумієш, за що платиш, і ти завжди незадоволений.

Н а скільки ще потрібно підняти тарифи, щоб вони стали економічно обґрунтованими?

– У нас близькі до цієї цифри тарифи на газ, тарифи на воду, там до 15% різниці від необхідного рівня. Але при цьому досить погана ситуація з електрикою, тому що у нас так влаштована система, що промисловість субсидує населення. Населення платить близько 45% реальної вартості електроенергії, а різницю беруть із промисловості. В результаті у нас промисловість невиправдано дорого платить за електроенергію, на рівні Німеччини. А населення платить нижче, ніж у Білорусі та Росії. Відповідно, через це падає конкурентоспроможність усіх, хто виробляє продукцію і платить зарплати. Це ще належить усувати.

Яку вартість потрібно встановити на один кіловат за годину?

– У нас є орієнтири - це ті ціни, які виставляє генерація. Генерація виставляє близько гривні. Плюс транспортування, плюс розподіл, плюс амортизація обладнання, вийде десь 1,40-1,45 гривні.

Раніше експерт з питань енергетики Юрій Корольчук в ефірі радіостанції Голос Столиці повідомив, що постійні конфлікти в уряді та парламенті призвели до того, що зиму Україна зустріне зі значним дефіцитом палива. Він також зазначив, що брак газу в сховищах може призвести до зриву поставок «блакитного палива» в країни Євросоюзу.

У свою чергу, керівник аналітичного департаменту Компанії Concorde Capital Олександр Паращій розповів про те, що Україна різко скоротила видобуток власного вугілля і газу, на 13% скоротилося і виробництво електроенергії. Паращій висловив упевненість в тому, що це призвело не тільки до проблем в економіці, а й до зриву осіннього опалювального сезону.