НБУ підняв облікову ставку до 15,5% через зростання інфляції та ризиків для економіки

НБУ підняв облікову ставку до 15,5% через зростання інфляції та ризиків для економіки

Нацбанк збільшив облікову ставку на 1% через підвищення інфляції та вказав на основні ризики для економіки України.

З 7 березня 2025 року Нацбанк підняв облікову ставку з 14,5% до 15,5% річних, повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

«Це рішення спрямоване на підтримання привабливості заощаджень у гривні, забезпечення стабільності валютного ринку та контроль інфляційних очікувань, що дозволить інфляції повернутися до стійкого зниження до 5%. НБУ готовий вжити додаткових заходів, якщо ризики для цінової динаміки та інфляційних очікувань посиляться», — зазначив він.

У січні 2025 року інфляція зросла з 12% до 12,9% у річному вимірі. Пишний додав, що у лютому вона продовжила зростати, але не вказав точне значення.

Пояснюючи збільшення інфляції, голова НБУ підкреслив: «Зросла вплив фундаментальних інфляційних чинників через підвищення витрат підприємств на енергоресурси та оплату праці, а також зберігається високий попит. Це веде до прискорення базової інфляції, особливо у сфері послуг, перевершуючи прогнозні оцінки.

Андрій Пишний передбачає подальше збільшення інфляції через низькі врожаї минулого року та зростання виробничих витрат. Однак точного прогнозу він не надав. Він вважає, що зниження роздрібних цін розпочнеться не раніше другої половини 2025 року.

«Міжнародна підтримка продовжує надходити. Країни G7 виділили Україні перші транші допомоги в рамках програми ERA Loans, яка підтримується доходами від заморожених російських активів. Наприкінці лютого Україна також досягла домовленості з МВФ щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування. Ризики щодо міжнародного фінансування залишаються збалансованими. Очікується, що підтверджені обсяги зовнішньої підтримки дозволять уникнути необхідності емісійного фінансування дефіциту бюджету та збережуть міжнародні резерви на належному рівні», - пояснив Пишний.

Ключовим ризиком для економіки України він знову назвав військові дії:

1. Виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності.

2. Подальші пошкодження інфраструктури, в першу чергу енергетичної, що обмежить економічну активність та збільшить собівартість виробництва.

3. Посилення неприємних міграційних тенденцій та збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

4. Зросли ризики менш сприятливих зовнішньоекономічних умов, особливо через геополітичну поляризацію країн та фрагментацію світової торгівлі.

Пишний також зазначив можливість реалізації позитивних сценаріїв, пов’язаних із завершенням війни.

«Позитивні сценарії включають посилення фінансової підтримки партнерів (наприклад, шляхом припинення заморожування російських активів) та зусилля міжнародної спільноти для забезпечення справедливого та довгострокового миру для України. Можливі прискорення євроінтеграції та відновлення інфраструктури, в тому числі енергетичної», - підсумував Андрій Пишний.