WP: США хочуть висилати депортованих мігрантів в Україну

Цю інформацію повідомляє The Washington Post.

На початку 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа звернулася до українського уряду з проханням прийняти на території України певну кількість осіб, які були депортовані зі США і є громадянами третіх країн.

За даними видання, пропозиція була передана наприкінці січня високопоставленим американським дипломатам. Вона стосувалася розміщення іноземців на території України, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії та закриття аеропортів через постійні ракетні обстріли.

Із документів випливає, що представник української сторони поінформував посольство США про те, що уряд дасть відповідь після формування своєї позиції. Документи не вказують, якою була реакція офіційного Києва. Аналогічні пропозиції були направлені й іншим країнам.

За інформацією видання, Україна не прийняла жодного іноземця, депортованого зі США, і немає підстав вважати, що Київ серйозно розглядав цю ініціативу. Двоє українських чиновників анонімно зазначили, що це питання не обговорювалося на рівні уряду. Один із них заявив, що він не знає про жодні політичні вимоги США щодо цього питання.

У заяві Держдепартаменту наголошується, що "постійна взаємодія з іноземними урядами" є "важливою для протидії незаконній міграції та захисту американських кордонів". Водночас відомство переадресувало запити щодо змісту пропозиції Україні до Міністерства національної безпеки США (DHS), яке не надало коментарів.

Фінансовий тиск Вашингтона

Документи, з якими ознайомилося видання, свідчать про наміри адміністрації Трампа значно розширити депортаційну політику, залучаючи нові механізми. У матеріалах, що датовані січнем-травнем, йдеться, що адміністрація намагалася збільшити кількість країн, готових приймати депортованих третіх осіб, зокрема через надання стимулів або обіцянки поліпшення відносин зі США.

Кілька країн Латинської Америки, зокрема Сальвадор, Мексика, Коста-Рика та Панама, погодилися приймати осіб, які не є їхніми громадянами. У Сальвадорі, наприклад, за урядової згоди президент країни Наїб Букеле отримав запрошення до Білого дому, а його адміністрації були виділені значні кошти на розміщення депортованих у в’язницях.

У низці випадків, зокрема з Панамою, США, за словами джерел, загрожували економічними обмеженнями, такими як запровадження мит або навіть перегляд статусу Панамського каналу.

Директорка напрямку Америки та Європи в гуманітарній організації Refugees International Яель Шахер зазначила, що адміністрація Трампа, можливо, зосереджувалася на урядах, які прагнуть отримати підтримку Вашингтона або опинилися в скрутному становищі. На її думку, масштаби американських зусиль у цьому напрямку є безпрецедентними. Вражає не лише кількість домовленостей, а й їх нерегулярний характер, логіка взаємності та фінансування.

Видання звертає увагу на те, що ще до виборів 2024 року Трамп неодноразово висловлював готовність використати залежність України від американської військової допомоги для тиску на Київ. Після його приходу до влади у січні 2025 року відповідна риторика посилилася.

За даними джерел, напруження досягло піку в лютому під час розмови Трампа з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті. Частково напруга спала після того, як Київ погодився на частину вимог США, зокрема щодо доступу до українських критично важливих мінеральних ресурсів.

Транзитні зони

Видання зазначило, що окремі перемовини стосувалися використання третіх країн як транзитних пунктів. Зокрема, в розмовах з Узбекистаном на початку березня обговорювали можливість використання країни як логістичної бази для депортації громадян Росії та Білорусі з огляду на відсутність авіасполучення через війну в Україні.

У документі, підготовленому урядом США, зазначено, що представник Узбекистану не заперечив таку можливість. Американська сторона своєю чергою запропонувала низку "стимулів", включно з телефонним дзвінком або особистою зустріччю лідерів країн для досягнення домовленостей.