Абсолютна більшість українців вірить у перемогу, - соціолог

Абсолютна більшість українців вірить у перемогу, - соціолог

Переважна більшість українців вірять у перемогу — лише близько 10% громадян налаштовані скептично, — заявив директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович в інтерв’ю.

– Які настрої панують серед українців у ці часи, коли з одного боку багато новин і заяв, "білого шуму" навколо переговорів, перемир’я, завершення війни, з іншого боку – війна як тривала, так і триває, обстріли як були, так і є? Згідно з вашим опитуванням, лише чверть українців вірить, що нещодавні переговори в Туреччині наблизять нас до миру.

– Українці просто не вірять Росії, росіянам, Путіну. У нас трошки більша історія відносин з росіянами, ніж повномасштабне вторгнення чи війна з 2014 року. Ми вже кілька століть перебуваємо "у стосунках" з Росією.

Тому нарешті очі деяких українців відкрилися на це. Хтось почитав історію, хтось нарешті дозволив собі прийняти інформацію про те, що ми не такі вже й "братні народи". Для багатьох це стало потрясінням. Людина ж не хоче визнавати своїх помилок. Це навіть певна психологічна залежність від маніяка, який до тебе приходить і знущається з тебе. Причому він час від часу приходить, у кожному столітті, але ти вже звик з цим жити. Тому для багатьох повномасштабна війна стала одкровенням.

Ви поставили питання про віру в переговорний процес. Українець не дуже вірить в результативність будь-яких переговорів з росіянами. Але перша позиція, яку він підтримує, це не війна до кінця, не війна до повернення всіх територій. Є певна частина серед нас, яка підтримує тільки цю позицію.

– Невеликий відсоток?

– Близько 10%. Але переважна більшість, це до двох третин, це 60%, по-різному, залежно від формулювання питання, підтримують якісь компромісні рішення. Все-таки мир важливіший, ніж війна до кінця. Суспільство схилилося до цього. Можна це трактувати як втому, можна як завгодно.

Але зрозуміло, що коли жодна сторона не перемагає на полі бою, то треба шукати переговори. Росіянам не вірять, тому вірять, що за участі США, Європи (і зараз Європи – навіть більше, ніж США), ми можемо досягти певних домовленостей з росіянами про зупинку війни. Напевно, не про її повне припинення і не про перемогу, бо яка це перемога, коли ти втратив території, це напевно не можна назвати перемогою.

– А як змінилося для українців поняття "перемоги"?

– Це незручне питання навіть для соціолога, щоб задати середньостатистичному респонденту в Україні. Тому що всі ми розуміємо, що таке перемога. Повернення усіх територій і розвал Росії, щоб це не повторювалося. Покарання, репарації. Воювати, розвалити Росію і спалити Кремль.

Є прагнення справедливості. Бо несправедлива війна була почата росіянами, і у нас не просто забрали території, у нас вбили людей, у нас знущалися з людей. Ми отримали багато травм, фізичних і моральних. Відповідно, певне покарання злочинця – воно точно має бути.

Залежно від того, що саме скласти у цей "пазл" щодо завершення війни, що він буде передбачати, відповідну цифру в опитуванні ми й побачимо.

Ми розуміємо, чим готовий українець пожертвувати. Напевно, брендом НАТО. Бо допомогу нам надавали окремі країни, а не НАТО в цілому. Нам допомагали якісь політики, але не НАТО в цілому. Тому брендом НАТО українець швидше готовий пожертвувати.

А от європейським майбутнім, тобто вступом до Євросоюзу, ми не готові пожертвувати.