The Telegraph: Ймовірність, що Путін вдарить ядерною зброєю, більша, ніж здається

The Telegraph: Ймовірність, що Путін вдарить ядерною зброєю, більша, ніж здається

Реакція президента США Дональда Трампа на агресивні заяви експрезидента Росії Дмитра Медведєва створює небезпечний прецедент, коли ядерну політику може формуватися під впливом емоцій і дописів у соцмережах, вважає британський аналітик, член парламенту Великої Британії Боб Сіллі.

Його думку опублікувало видання The Telegraph.

Сіллі пише, що до ядерних погроз з боку російського керівництва ми вже звикли, але тепер американський президент публічно на них відреагував, заявивши, що розпорядився розмістити два атомні підводні човни у "відповідних районах".

Британський політик вважає позитивним те, що "Трамп починає бачити обман російського режиму", мовляв, він розлютився через те, що його політика заспокоєння Кремля не спрацювала – попри "надзвичайну тактику пропонування, крізь голови українців, мирної угоди", яка дозволила б російському диктатору Володимиру Путіну "практично не платити за жахливі дії його армій".

"Менш добре, що Трамп відкрито визнає: він реагує безпосередньо на ядерну браваду Медведєва. Тепер російський режим знає, що може спровокувати президента США на реальні дії, якщо його достатньо роздратувати в інтернеті", - зазначив Сіллі.

За його словами, у Кремлі роками вивчають мотивацію західних лідерів і мають глибоке розуміння їхньої поведінки. Також Сіллі вважає: існує ризик, що ядерна політика — сфера, в якій зазвичай кожне слово зважують фахівці через її надзвичайну небезпеку, - стала частиною онлайн-обмінів у стилі "trash talk".

Попри те, що ймовірність застосування Путіним ядерної зброї невелика, вона не дорівнює нулю, застерігає Сіллі, адже, починаючи з 2005 року, коли диктатор почав політичний і військовий тиск на Україну, щоб зрештою поглинути її, він щоразу загострює конфлікт, коли не досягає мети.

"Так було у 2014 році під час часткового вторгнення на схід України, а згодом — у 2022-му під час повномасштабного нападу. Чи ескалує він знову — цього разу ядерною зброєю?" - пише аналітик.

Він зазначив, що в Росії активно обговорюється так звана доктрина "ескалація заради деескалації", згідно з якою ядерну зброю можна використати для того, щоб узяти контроль над конфліктом, змусивши ворога капітулювати.

За словами політика, згідно з конфіденційними документами, першим кроком може бути "демонстраційний удар" — наприклад, по воді. Далі — атака по безлюдному місцю на суходолі. Третій удар може бути завдано по військовій цілі, як-от транспортному вузлу. Після цього можуть розпочатися численні тактичні ядерні удари в межах операційного театру, пише Сіллі.

Він нагадав, що Путін поступово знижує поріг для використання ядерної зброї. Якщо у військовій доктрині РФ 2014 року було лише два випадки, коли дозволено її застосування — у відповідь на ядерну атаку або у випадку загрози існуванню Росії, — то вже документ 2020 року дозволяє ядерний удар, якщо Росії загрожує "неминуча ядерна атака" (тобто можливе запобігання превентивного удару) або якщо втратить контроль над своїм арсеналом — наприклад, через численні точкові удари звичайною зброєю.

А 2024 року, розповів британський політик, Путін знову знизив поріг застосування ядерної зброї, заявивши, що звичайний ракетний удар по Росії теж може бути підставою для ядерної відповіді.

Водночас, зауважив він, українська операція "Павутина" по російських аеродромах у червні не викликала такої реакції.

Відповідаючи на запитання, що в такому випадку робити, Сіллі стверджує, що "гарних варіантів відповіді немає, і ця криза може стати ще небезпечнішою".

"Режим Путіна налаштований на війну — тут ілюзій бути не може. Він не хоче миру. Цього тижня я перебуваю в Києві з презентацією своєї книги про нову війну Росії — і місто регулярно зазнає ракетних атак, іноді тривалих. Путін водить Трампа за ніс", — пише він.

На його думку, найкращою стратегією для Заходу було б підтримати Україну, особливо її протиповітряну оборону, аби вона змогла втримати Росію на полі бою й, можливо, змусити Путіна завершити війну.

"Бо більшість альтернатив — ще гірші", — підсумував політик.