Washington Post: Китай стикається з найсерйознішою демографічною кризою в історії

Washington Post: Китай стикається з найсерйознішою демографічною кризою в історії

Найбільший виклик, з яким зараз стикається Китай, — не адміністрація Трампа та її кампанія з роз’єднання двох найбільших економік світу. Він походить зсередини: Китай переживає скорочення населення в масштабах і зі швидкістю, яких світ ніколи не бачив.

Про це пише Washington Post.

Видання зазначає, що різке зменшення населення Китаю матиме наслідки, які відчуватимуть у всьому світі, а не лише у самій країні. Зокрема, це може поставити під удар мету Пекіна стати світовою державою, яка може конкурувати зі Сполученими Штатами або замінити їх.

Керівник відділу економіки Азії в дослідницькій фірмі Oxford Economics Луїза Лу зазначила, що повернути назад демографічний спад у Китаї майже неможливо. Вона оцінила, що скорочення робочої сили в Китаї може скоротити річне зростання валового внутрішнього продукту на 0,5 відсотка протягом наступного десятиліття.

За даними ООН, у 1990 році середній вік населення Китаю становив 23,7 року. У середньому на китаянку припадало 2,51 дитини, що значно перевищує коефіцієнт заміщення населення у 2,1, необхідного для підтримки стабільності населення.

Але до 2023 року демографічна картина різко змінилася. Середній вік становив 39,1 року, а жінки народжували в середньому одну дитину. У 2022 році, згідно з даними перепису населення Китаю, населення Китаю досягло піка в 1,4 мільярда осіб. І зараз воно скорочується.

Організація Об’єднаних Націй прогнозує, що до 2050 року населення Китаю скоротиться до 1,26 мільярда, а віковий розподіл погіршиться: близько 10 відсотків будуть молодшими за 15 років, а близько 40 відсотків будуть старшими за 60 років.

Водночас до 2100 року, згідно з прогнозом ООН, населення Китаю скоротиться більш ніж вдвічі до 633 мільйонів. Лише 49 мільйонів людей, або 7,8 відсотка, будуть молодшими за 15 років. Натомість майже половина — разючі 52 відсотки — будуть старше 60 років.

Протягом десятиліть Китай відігравав роль «світової фабрики», використовуючи свою величезну робочу силу для дешевого та швидкого виробництва товарів. Оскільки кількість працездатного населення в Китаї різко скорочується, ця епоха, можливо, зараз добігає кінця.

«Китай як світова фабрика став можливим завдяки поколінню, народженому між 1960 і 1980 роками. Ці люди були дуже готові виконувати виробничу роботу та працювати на фабриках. Але зараз молоде покоління просто не бажає працювати на фабриках», - зазначив демограф з Університету Вісконсина в Медісоні І Фусянь.

І якщо інші країни розв’язали проблему нестачі робочої сили за допомогою імміграції, то Пекін надає особливе значення культурній однорідності, і неохоче сприймає цей варіант.

«Якщо виробничі потужності Китаю скоротяться занадто швидко, інші країни — Індія, країни Південно-Східної Азії, інші країни — не матимуть часу наростити свої виробничі потужності та замінити китайські робочі місця», — зазначив демограф.

Результатом для споживачів у всьому світі буде менш ефективне виробництво та більша інфляція на деякі товари.