Клешні “Стоматолога”

Через 4 місяці після втечі з країни Януковича та Ко деякі їхні схеми на Дніпропетровщині продовжують успішно працювати. Щомісяця сотні тисяч, якщо не мільйони, гривень ідуть на Донбас. І, хоча не виключено, що таким чином здійснюється фінансування бойовиків-сепаратистів "ДНР", правоохоронні органи продовжують бездіяти.

Коли в країні йде війна і гинуть люди, навіть найгучніші бізнес-конфлікти відходять на задній план. Але якщо в тилу окопались добре замасковані пособники ворога, то боротьба з ними може бути прирівняна до бойових дій. Тим більше – у XXI столітті, адже “брудні” гроші часом завдають не меншої шкоди, ніж кулі.

Історія навколо доволі скромного дніпропетровського підприємства “Біо-Фарма» показова вдвічі. Як конкретний приклад безцеремонного проникнення “донецьких” в місцеве підприємницьке середовище і, одночасно, — свавілля силових структур, готових виконати будь-який, навіть найабсурдніший, наказ згори.

На фармацевтичному ринку країни індуса Аніла Кумара Батса знають вже більше 15 років. Ще в 1998 році випускник фізтеху ДДУ зайнявся постачанням в Україну досить дефіцитних, але дешевих, а значить затребуваних ліків. Довгий час Аніл уважно вивчав технологічні процеси в вітчизняній медицині і навіть став одним з ініціаторів впровадження нового, європейського стандарту фасування медичного спирту. Згодом прийшло розуміння, що необхідне власне виробництво і у 2006 році було зареєстровано ТОВ “ПФК “Біо-Фарма ЛТД”. Паралельно Аніл Батс, предметно зацікавившись спиртовою темою, спільно з групою вчених розробив і готувався до державної реєстрації спиртовмісних лікарських засобів “Етил” і “Етил70”.

Потрібні були технологічні потужності для випуску продукції. І тут трапився, здавалося б, щасливий випадок – у 2007-му Батс познайомився з власником “Дніпровської продовольчої компанії” Олександром Васиком, який займався виробництвом плодовоягідних вин на власній базі в селі Межирич Павлоградського району. Бізнес Васика через катастрофічний дефіцит сировини знаходився в глибокій кризі (садів-то в Україні з кожним роком все менше), тому пропозицію співпраці він сприйняв з ентузіазмом. Для спільної справи Олександр Миколайович надавав свої приміщення, натомість отримавши 50%-ну статутну частку в компанії Батса.

Накладні витрати (ремонт, закупівля обладнання тощо) новоспечені компаньйони вирішили поділити навпіл. Так само, як і обов’язки: “на березі” домовилися, що Васик зосередиться на виробничих питаннях, Батс же займеться просуванням і реалізацією готової продукції “Біо-Фарми”. Розподіл виглядав цілком логічно, адже за майже десяток років роботи Аніл встиг напрацювати не лише досвід, а й необхідні в медично-фармацевтичному світі зв’язки. Крім того, вже був власником фірми “Біо-продукт ЛТД”, яка стала ексклюзивним дистриб’ютором в новому проекті.

Кілька років справа йшла як по маслу: обсяги виробництва і продажів (відповідно, прибуток) росли, частка контрольованого ринку збільшувалася, репутація зміцнювалася. Здавалося б – працюй не хочу. Однак у листопаді 2012-го між партнерами пробігла чорна кішка. У Батса з’явилася інформація, нібито Васик вже не перший місяць продає частину фасованої продукції “наліво” і за готівку, в обхід того, хто має переважні права “Біо-продукта”. Кілька січнево-лютневих контрольних закупівель перетворили здогадки в впевненість.

Як поступають у аналогічних випадках ділові партнери, які втратили довіру один до одного? Обговорюють проблему, приходячи до спільного знаменника. Або ж ділять активи і махають один одному ручкою. На жаль, в Україні цивілізовані “бізнес-розлучення” й досі – велика рідкість. Майже завжди розставання супроводжуються скандалом, у якому активну участь беруть органи влади, правоохоронні органи і судові інстанції. Наш випадок – не виняток. І вже у липні, використовуючи документи з підробленим підписом Аніла Батса, Олександр Васик призначає нового директора “Біо-Фарми”, повністю позбавляючи співзасновника контролю над спільним дітищем. Прямо як у дитячій казці, пам’ятаєте: “Була у зайця хатка луб’яна, а у лисиці крижана…” Чим закінчилася справа, нагадувати зайве.

Однак, саме у липні 2013-го справа тільки почалася. Причому не казкова, а кримінальна, розслідувана Жовтневим райвідділом міліції Дніпропетровська. Призначену в його рамках почеркознавчу експертизу проводив харківський спеціалізований НДІ імені Бокаріуса, який 31 жовтня офіційно підтвердив факт підробки. І все, ймовірно, повернулося б на круги своя, якщо б не втрутилися в процес “суворі мужики” з виразними донецько-кримінальними коренями.

Останні кілька років ні для кого в країні не було секретом, що президентська Сім’я повністю забрала до рук найбільш “ласі” галузі, що приносять швидкий і максимально можливий прибуток. Дозвільна і реєстраційна системи, тендери, “обнал”, митниця, обіг підакцизних товарів…Список досить довгий. Звичайно, ринок медичного спирту не міг залишитися без пильного уваги – маючи в руках батіг (Міністерство доходів та зборів плюс МВД-СБУ) і концерн “Укрспирт” (розподілювач квот на сировину) у ролі слухняної дійної корови, можна було заробляти величезні гроші ледь не з повітря. Схема елементарна – слухняним виробникам постачається не облікований 96%-ний спирт, він фасується, потім легалізується за допомогою ”ям” і через “споріднені” структури – “Салават”, “Оксамит”, “Фарма-інвест”, “Фармсоюз”, etc. - надходить у роздрібну мережу. Прибутковість такої ланки самі ж податковики неофіційно оцінювали у 50-60 “чистих” відсотків.

У кожен сегмент ринку була заведена окрема структура, що знаходиться під найвищою “дахом”. Так, ринок медичного спирту де-факто монополізувало столичне ТОВ “Салават”, яке курирував небезвідомий авторитет Армен Саркісян (Горлівський). З ним і вступив у контакт Олександр Васик, готуючись до відкритої конфронтації з батьком-засновником “Біо-Фарми”.

В Україні Армен Горлівський (Саркісян) більше відомий як права рука одіозного нардепа Юрія Іванющенка (Єнакіївського) і один з головних організаторів “титушок” під час Майдану

Щоб усе виглядало “за поняттями”, Аніла запросили у знаменитий київський офіс на Красноармійській, де популярно пояснили: спирт – сфера бізнесу Сім’ї, тут ми диктуємо умови та встановлюємо правила. Як зговірливий партнер вже обрано Сашко Васик і обговоренню цей факт не підлягає, тому всі привезені установчі та інші документи пан Батс може засунути, сам знає куди. Або, як варіант, взяти 100 тисяч відступних і не заважати заробітку серйозних хлопців.

На той момент річний оборот продажів фасованого “Біо-Фармою” медичного спирту обчислювався цифрами зовсім іншого порядку. Ясна річ, що Аніл відмовився від участі у “атракціоні небаченої щедрості” і вирішив відстоювати свої права. Але прогнозовано натрапив на стіну.

Перелік поневірянь його сім’ї ще рік назад був стандартним для представника середнього бізнесу, який ризикнув боротися з корупційно-репресивною системою, створеною Віктором та Олександром Януковичами. В хід пішов вже неодноразово апробований набір з погроз і кримінальних справ під соусом з фантастичних, по-справжньому жахливих за мірками будь-якої держави процесуальних порушень та натяжок. Звісно ж, ниточки тягнулися на самий верх – недарма ж досудове слідство за явно сфабрикованим звинуваченням у контрабанді всупереч всім правилам підслідності проводилося Головним слідчим управлінням СБУ і знаходилося під особистим контролем “сімейного” шефа спецслужби генерала Якименка.

Апофеозом правового свавілля став обшук 17 грудня в офісі “Біо-продукта” на вулиці Тверській. Приїхала його проводити київська група “конторських” не пустила бути присутнім ні самого Аніла Батса і його адвоката, ні…традиційних при таких діях понятих. Приїхавший з Індустріального РОІІД наряд поліції також вигнали з місця події ледве не стусанами. Адвокатські дзвінки на гарячу лінію місцевого управління СБУ результату не дали, а згодом і зовсім зникли з записуючого пристрою.

Не дивно – контррозвідники під керівництвом слідчого главку Дениса Ладонько більше 8 годин були зайняті найважливішим державним завданням — випилюванням грошового сейфу. Який і був під ранок успішно вивезений в “закритому” вигляді (хоча присутні своїми очима бачили пачки купюр, що випадали з покорежених дверцят, але вкриті напівпрозорими поліетиленовими пакетами) на автомобілі, найнятому… менеджером Олександра Васика! У сейфі знаходилося близько 2 мільйонів гривень, які слідчий заніс у протокол обшуку чомусь тільки три з лишнім місяцями поспіль…

Від остаточного (включно до фізичного – недарма ж на піку активності репресивної машини йому довелося ховати за межами області дружину з малолітніми синами) знищення Батса врятували Революція гідності і втеча за кордон сім’ї Януковича з найближчими соратниками. Процес “закатування в асфальт” поступово зійшов нанівець. Однак скоро з’ясувалося, що в іншому практично нічого не змінилося, хіба що справу повернули на розгляд з Києва в Дніпропетровськ.

І горлівсько-сімейний status-quo до цього дня дотриманий. Немає Захарченка і Якименка – зате поки налічаються (хоч і у відпустці) шеф обласного УГБЕП полковник міліції Іванов та його підлеглий, начальник відділу контролю за підакцизними товарами Івко, більше півроку сором’язливо не помічали очевидно контрафактного походження сировини, що заходила на “Біо-фарму”. Місце ж “Батька” для Олександра Васика, схоже, зайняв…в минулому головний податківець Дніпропетровщини, недавно призначений керівником обласної Держфінінспекції Петро Шинкаренко.

З ним Аніл Батс і пов’язує більшість своїх поневірянь вже післяреволюційного часу:

Зв’язок Петра Шинкаренка з співзасновником “Біо-фарми” простежується через бізнес його сина Олександра – вони з Васиком виступають засновниками фармацевтичного підприємства “Biopharmasrs”, зареєстрованого у Чехії. З ним можна асоціювати і сумнівне повернення “Біо-фармі» ліцензії, анульованої Державною службою України з лікарських засобів в серпні 2013 року після перевірки, яка зафіксувала 40 порушень (включно – 26 критичних. Хоча, за нормами законодавства, цілком достатньо і одного. – Авт.). Тоді Шинкаренко-старший очолював ГФІ у Київській області. Складається враження, що багато дій (розсилка запитів у більшість медзакладів України і надання левової частки “доказів” по висмоктаній з пальця кримінальній справі, де я навіть не маю статусу підозрюваного!), здійснюваних Держфінінспекцією в Київській області, продиктовані зовсім не юридичною необхідністю. Більше схоже на примітивну зводну рахунків або виконання “замовлення”…

Схоже, що недавно призначений керівник обласної Держфінінспекції Петро Шинкаренко “засвітився” в скандалі по самі вуха…

Спору немає, Шинкаренко – фігура значна, палець у рот йому не клади. Хоча… Сьогодні губернатор Ігор Коломойський поставив перед ним настільки глобальні завдання (один контроль за всіма обласними тендерами чого вартий!), що на “довільну програму” запалу може вже й не вистачити. Більше того — є величезна ймовірність потрапити під “антикорупційний паровоз”, пари якого демонстративно розводять на п’ятому та сьомому поверхах Дніпропетровської ОДА.

Правда, Анілу Батсу від цього навряд чи дихається легше. Контроль над “Біо-фармою” досі не відновлено (до речі, після його відсторонення від управлінських функцій на виробництві контроль за якістю продукції впав нижче плінтуса, а єдиний стандарт упаковки і зовсім зник. Але місцевому управлінню Держлікінспекції, судячи з усього, на такі “дрібниці” глибоко начхати. – Авт.). Вилучені гроші та особисті речі, включаючи правовстановлюючі документи на житло і навіть… дитячі навчальні комп’ютери, не повернуті. І кримінальна справа далеко від завершення. Це легко пояснити — незважаючи на зміну “верхівки” силовиків більшість рядових діючих учасників процесу з МВД, СБУ, прокуратури залишаються на своїх місцях і потихеньку гальмують розслідування. Наприклад, процесуальний керівник, заступник прокурора Жовтневого району Дніпропетровська Петро Орешин. Відкритим залишається скандальне питання підробки підпису, однозначно кваліфіковане як “службова підробка”. Ситуація стандартна: злочин є, а очної ставки і сформованого немає навіть поруч.

Можливо, після приходу на Резницьку нового Генпрокурора Віталія Яреми і розголосу скандалу у засобах масової інформації (на днях про скандал написав ряд впливових дніпропетровських друкованих видань та сайтів) ситуація кардинально зміниться. Поки ж конвеєр на фармакологічному виробництві в Павлоградському районі практично не простоює. Накатана “сіра” схема працює як годинник. Від однієї гривні до півтора з кожного 100-грамового флакона спирту (дріб’язок складається в сотні тисяч, якщо не мільйони гривень щомісяця) відправляються на Донбас.

Любомир ЛОГОВЕНКО, для “ОРД”

МІЖ ІНШИМ

Поки матеріал готувався до виходу, стало зрозуміло, що лід все ж таки зрушив: 20 червня співробітники Бабушкінської прокуратури та обласної податкової міліції провели серію обшуків на виробництві та в дніпропетровському офісі “Біо-фарми”. За нашими даними, практично все вищеописане підтвердилося. Крім того, вилучено близько ста тисяч флаконів фальсифікованих лікарських засобів, 28 кубометрів незарахованого етилового спирту і більше мільйона комплектуючих – пляшок, кришок, етикеток. Також під час обшуку на підприємстві виявили працюючу виробничу лінію і близько 15 неоформлених робітників.

Але, незважаючи на те, що за цим фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12014040640002433, в справу активно втрутилося керівництво прокуратури області, яке намагається спустити питання “на гальмах” і повернути вилучений контрафактний товар без проведення експертизи. Це вже навряд чи – резонансна справа з великою ймовірністю опиниться на особливому контролі Генпрокуратури і центрального апарату СБУ. Для Віталія Яреми це взагалі може стати справою честі, адже антикорупційне очищення всередині системи – одна з основних і першочергових вимог, поставлених перед ним Президентом.