Половина в’язнів у Маріупольському СІЗО - бійці добробатів - правозахисниця

Половина в’язнів у Маріупольському СІЗО - бійці добробатів - правозахисниця

МУШУ ДЕЩО ПОВІДОМИТИ

Це ж треба мені таке от побачити. І не просто на ніч, а саме тоді, коли мені завтра йти до пенітенціарної служби з вимогами про гуманізацію або хай уб’ються там об стіни, животні.

Значить, про Лук’янівку ви вже фоток надивились напевно. Ми туди вже не раз ходили і вже було і фото і відео і що завгодно.

Але ще є нестоличні СІЗО. В Маріупольському СІЗО у нас на сьогодні 9 політв’язнів.

9 - це визнаних нашою організацією (КВП) політв’язнями. Це ті, щодо справ яких ми в курсі.

Але ось вийшов політв’язень Костянтин Кривич звідти, слава Богу, нещодавно, і каже що там, у Маріуполі, з бл. 600 в’язнів десь триста - це бійці добробатів. Решта - сєпари. Десь 50 на 50 тобто.

Тіко ледачий не знає, шо все керівництво і вертухаї того СІЗО - сєпари. Що у сєпарів в камерах висять прапори днр, а державний прапор лежить ганчіркою під ногами і працівники СІЗО це схвалюють і витирають теж ноги об той прапор. Що всім проукраїнським після вигуку в новорічну ніч "Слава Україні!" вимкнули світло. Що вибірково так само вимикають воду. Що главний опер Маріупольського СІЗО ще донедавна працював в Донецькому СІЗО, а зараз перевівся в Маріупольське, бо дали вищу посаду. Що він погрожує в’язням-добровольцям, що скоро прийде "ДНР". Що їжа жахлива і в каші плавають таргани. Що періодично в СІЗО для "виховної роботи" запускають беркутів (саме беркутів, да) і ті там влаштовують вижженую зємлю, ламаючи і псуючи речі в’язнів і б’ючи їх. Я оце збиралася викласти сюди листа від маріупольських в’язнів. Встигну. Але щойно я побачила такий капєц, що вже не стала чекати.
На сайті пенітенціарної служби фотки цієї лицемірки-пристосуванки, Ірини Геращенко, яка, оказуєцця, позавчора відвідала це СІЗО. І знаєте, з якою метою? Пріготовьтєсь.

"В першу чергу народних депутатів цікавили умови утримання осіб, що підозрюються у скоєнні злочинів проти суверенітету України".

Ще заодно нагадаю ту історію, коли я мало не вхопила цю плачущу женщіну і не заробила собі додаткову хуліганку. Це щойно по революції. Коли ми біля Ради вимагали визволення політв’язнів, а вона вийшла нас тіпа успокоювать і така, лагідним голосом каже, шо не хвилюйтеся, не штурмуйте, всіх випустять. А я така продираюся до неї поближче і питаю, кого всіх? А вона така: "Всіх десять".

А список, який був в законопроекті налічував на той час під сорок осіб. Тобто, вона вийшла нам шось лапшануть, не будучи навіть трохи в матеріалі. І я така вже зовсім близько біля неї була і кажу: "Скільки??? Ану назвіть цих десять?" То вона шось втікла взяла :)

Тетяна БЛИЗНЮК