Агрохолдинг "Креатив" і "Кернел" пішли на комерційний інцест: Веревський і Токтомушев vs Ощадбанк

Аграрний ринок України переживає своєрідний ренесанс. Цим навряд чи може похвалитися будь-який інший сектор економіки, окрім, можливо, оборонного, але й тут основним інвестором є держава.

Отже, саме аграрії будуть головним активом країни в найближчі кілька років. І можна сказати, що агросектор України семимильними кроками виходить на міжнародний рівень… шахрайських схем і комерційного інцесту. Ось так містко й по суті варто охрестити відносини між «Кернел» та агрохолдингом «Креатив». Незабаром ми станемо свідками іскрометного перетворення придбаного за безцінь агрохолдингу в локомотив Кернела при мовчазній згоді залишених у розбитого корита держбанків.

Нові власники «Креативу» — австрійський білорус Артур Гранц і казахський українець Рисбек Токтомушев чотири місяці поспіль демонструють чудовий приклад безкарного тиску на банківський сектор, ставлячи останніх у абсолютно безвихідне становище: реструктуризація або смерть. Якщо у Штатах це звучить «смерть і податки», то в українській інтерпретації дещо м’якше, але не менш загрозливо. Але зараз не про це. Давайте розглянемо останні проблеми "Креативу" і зіставимо їх з унікальними успіхами «Кернела».

Агрохолдинг «Креатив» відкритим текстом заявляє, мовляв, не буде реструктуризації, отримаєте банкрутство. І формально Гранцу з Токтомушевим нічого не завадить визнати «Креатив» банкрутом у лічені місяці. Але тонкість гри полягає в тому, щоб залишити сумнівну покупку активом і поступово перетворити на філію «Кернела», створюючи, таким чином, фіктивну конкуренцію на агроринку. Враховуючи гіперактивність «Cargill» (як відомо, у порту Южний стартували будівельні роботи в рамках інвестиційного проекту корпорації обсягом понад 130 млн доларів США) креативний хід Кернела цілком логічний, хоча й досить небезпечний. А якщо взяти до уваги тісний зв’язок Токтомушева (БТА банк) та Веревського (Кернел), то небезпечно вдвічі.

Не для компаній, звичайно, а для держбанків та аграрного сектора. Дрібні гравці стають свідками не стільки злиття-поглинання, скільки мутації з метою вивести новий геном аграрного гіганта, здатного задавити здорову конкуренцію, не заплативши за це ні копійки (реальних грошей). І це чудовий фон для сумнівного успіху «Кернела», одна з найбільших українських аграрних груп, набула права вимоги на маслоекстракційний завод (МЕЗ) «Еллада». Агрохолдинг викупив підприємство в Укргазбанку за $95,8 млн, раніше воно належало групі «Креатив».

«Завод, де «Кернел» зараз працює по толінговій угоді, добре вписується в існуючу платформу «Кернела», — йдеться у повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі. Згідно з ним, платіж за завод, побудований у 2012 році, буде виплачуватися протягом п’яти років. Раніше уряд України схвалив продаж Укргазбанком за підсумками проведеного ним конкурсу права вимоги на МЕЗ «Еллада» за $95,755 млн ТОВ «Зерновий термінал» з аграрної групи «Кернел»…

Що і потрібно було довести. Будь-яка реальна загроза для Креативу відпадає, адже ліквідні активи продані або в процесі. А неліквід при банкрутстві — хороший «капітал».

І одразу після угоди міністр Олексій Павленко був звинувачений рядом другорядних ЗМІ у причетності до схем «Креативу», оскільки чиновник утримався при голосуванні за продаж активів «Кернелу». Міністр агрополітики і продовольства Олексій Павленко висловив побоювання, що продаж цього самого ліквідного активу групи призведе до конфлікту з іншими її кредиторами і зниженням довіри до України з боку інвесторів (в чому був частково правий). Станом на кінець березня 2015 року частка кредитів ПАТ «Креатив», що входить в однойменну групу, у державних банках складала близько 80 %, або понад 11,3 млрд грн.

До цього стало відомо, що «Кернел» збільшив чистий прибуток в 2,7 рази — до 117,75 млн доларів. Про це йдеться у звіті компанії. Згідно з звітом, її виручка за зазначений період зменшилася на 5 % — до 620,97 млн доларів, валовий прибуток — на 3,2 %, до 166,3 млн доларів, операційний зріс на 5 % — до 129,9 млн доларів. Компанія пояснює зниження виручки змішаною динамікою продажів у всіх сегментах і нижчими міжнародними цінами на зерно. Показник EBITDA за зазначений період склав 145,1 млн доларів, що на 2 % більше, ніж за аналогічний період попереднього фінансового року.

Виручка від продажів наливної олії за другий квартал 2016 ФГ зросла на 11 % — до 316 млн доларів, від продажів фасованої зменшилася на 12 %, до 34 млн доларів, зерна — на 17 %, до 258,5 млн доларів, послуг з перевалки в експортних терміналах — 12,4 млн доларів (на 12 % більше), зберіганню сільгоспкультур — 22,7 млн доларів (на 9 % менше). Чистий борг компанії станом на 31 грудня оцінювався в 465,8 млн доларів проти 735,2 млн доларів наприкінці грудня 2013 року. Зниження показників боргу пояснюється сильним операційним грошовим потоком.

Створи борги ближньому своєму

Версія на основі креативної передісторії. Скандал навколо «Креативу» має прозоре дно і кричущий підтекст. Перед покупкою «Креативу» нові інвестори не проводили належний при таких угодах due diligence.

Рисбек Токтомушев у відповідь на питання Delo.UA підтвердив спробував дати пояснення цьому факту. Причиною стала пропозиція діючими акціонерами низької ціни за актив, що зробило покупку обложеної боргами компанії досить вигідною угодою, яку інвестори не хотіли пропустити. Новий власник суму угоди не розкриває, але джерела, близькі до топ-менеджменту компанії, називають цифру $25 млн, з яких $22 млн було заплачено Станіславу Березкіну і $3 — Юрію Давидову. По суті, нові власники агрохолдингу «Креатив» розуміли, що купують і due diligence був би в цьому випадку зайвою затією. "Креатив" — це борги, а хто як не представники БТА банку знають, як від них безболісно позбавлятися?

4 вересня з’явилося офіційне повідомлення компанії про те, що сім’я кіровоградського бізнесмена Станіслава Березкіна вже не володіє своїм головним дітищем — промисловою групою «Креатив», другим за величиною масло-жировим холдингом в Україні після «Кернела» Андрія Веревського.

«Засновники промислової групи «Креатив» вийшли зі складу акціонерів. 80% маслоекстракційного бізнесу, а також виробництво жирів, маргаринів і спредів у липні 2015 року перейшли до інших власників», — йдеться у повідомленні з посиланням на колишнього голову наглядової ради «Креативу» Максима Березкіна (син депутата Верховної Ради, члена групи «Партія «Відродження» Станіслава Березкіна). Він також уточнив, що новим власникам буде належати і бренд «Креатив», оскільки він тісно пов’язаний з олійним бізнесом.

Кому перейшов контроль над групою, яка на сьогодні є другим за величиною в Україні переробником соняшнику, експортером соняшникової олії і виробником маргарину, продавці не повідомляють. Певні висновки можна зробити за змінами у складі двох її ключових структур в Україні — управлінської компанії ПАТ «Креатив груп» і головного експортера аграрної продукції ПАТ «Креатив». Так, на початку серпня був змінений генеральний директор «Креативу»: замість Олександра Бойко, який керував компанією з 2011 р., її новим головою став Нурбек Чонбашев. З липня минулого року він працював начальником юридичного відділу департаменту інвестиційної нерухомості БТА Банку- фінустанови, підконтрольної казахському Казкоммерцбанку і його найбільшому акціонеру Кенесу Ракішеву (зять міністра оборони Казахстану Імангалі Тасмаганбетова). Наприкінці серпня зміни відбулися і у складі правління ПАТ «Креатив груп». Згаданий Нурбек Чонбашев став членом правління цієї компанії, посаду заступника голови правління отримав ще один виходець з БТА Банку Андрій Єзерський, і нарешті, ще одне місце в правлінні отримав юрист компанії «Медичні центри «Медисвіт» (раніше вона також була близька до БТА Банку) Сергій Александров.

Борги одного тільки ПАТ «Креатив» перед банками перевищили астрономічну позначку в 19 млрд грн.

Втім, представники БТА Банку стверджують, що не мають відношення до угоди з «Креативом». «Зазначені люди вже не є співробітниками банку, і сам банк ніяким чином до покупки не причетний», — сказав «ДС» старший партнер ЮФ «Ільяшев і Партнери», яка обслуговує БТА Банк, Роман Марченко.

Джерело «ДС» в компанії-конкуренті «Креативу» підтвердив це, зазначивши, що покупцем стала група інвесторів, в яку входить колишній голова наглядової ради БТА Банку Рисбек Токтомушев (займав цю посаду з 2009 р. по кінець 2014 р.). Зараз Токтомушев є керуючим партнером компанії «Марка-Капітал», що спеціалізується на кризис-менеджменті та реорганізації бізнесу. «Але Рисбек не головний покупець» — додало джерело, вказавши, що ключовим власником «Креативу» став білоруський підприємець Артур Гранц.

Як і для Токтомушева, агропромисловий бізнес для Гранца є не профільним. Його основна сфера діяльності — девелопмент. В орбіту Гранца, зокрема, входить компанія BF Group, що займається логістичними проектами. У число її активів включають BF-Термінал, який надає послуги митної обробки вантажів, зберігання і логістики поруч з аеропортом «Бориспіль». Гранц вважається людиною, близькою до голови комітету Верховної Ради з питань економічної політики, заступнику голови парламентської фракції «Народного фронту» Андрія Іванчука, який є давнім другом прем’єра Арсенія Яценюка.

Зараз кіровоградська група перебуває в глибокій кризі. Борги одного лише ПАТ «Креатив» на квітень цього року перед банками перевищили астрономічну відмітку в 19 млрд грн. Обслуговувати цей борг компанія, що отримала тільки за перший квартал цього року майже 4,5 млрд грн збитків при виручці в 1 млрд грн, явно не в змозі. Тому новому власнику доведеться сильно попрацювати, щоб реструктуризувати борги свого придбання. І ось тут зв’язки Артура Гранца можуть йому знадобитися, адже основними кредиторами «Креатива» є українські держбанки. А саме — Ощадбанк, яким керує ще один друг Арсенія Яценюка Андрій Пишний (ПАТ «Креатив» повинен йому більше 6,3 млрд грн) і Укрексімбанк, якому компанія заборгувала більше 2 млрд грн.

Про що це свідчить? Про некомпетентність Токтомушева, Іванчука і Гранца? Виключено. Це швидше говорить про прекрасне усвідомлення власної безкарності і чітко відпрацьований план дій. Ті, що продали «Креатив» Березкін і Давидов також розуміли, до чого все йде, але сподівалися на «чесність і усну домовленість про недоторканність», що властиво для регіоналів старої формації.

Креативний синдикат

Окремої уваги заслуговує історія з синдикатом та його кредитом. Синдикат надавав «Креативу» кошти дешевше, ніж держбанки, і взяв у заставу те, що вважав найбільш ліквідним — тобто товар. Заставою, за інформацією УніКредит Банку, були 126 тис. тонн насіння соняшнику на 815,85 млн грн і 37,8 тис. тонн соняшникової олії на 553,77 млн грн.

Вперше зменшення обсягу актива, що знаходився у заставі, агент з моніторингу наявності застави, компанія «Балтік Контрол Юкрейн», виявила ще в січні цього року, про що повідомила кредиторів. «Креатив» пояснив це використанням для оперативних потреб компанії і пообіцяв повернути обсяг.

Більше проблем не виникало до 1 серпня — коли охорона «Креатива» просто не впустила «Балтік Контрол» перевірити заставу. Перевіряючим було сказано, що це наказ керівництва, а сам «Креатив» пізніше дав пояснення, що спочатку це було пов’язано з приписом ГСЧС у Кіровоградській області, пов’язаним з нещасним випадком на виробництві. Однак в розпорядженні Delo.UA є документи, які свідчать, що насправді інцидент стався не в тому приміщенні, куди повинні були потрапити інспектори.

Так чи інакше, потрапити на склади для перевірки «Балтік Контрол» зміг лише 12 серпня, і виявив, що заставний актив майже повністю зник, але так як в цей період змінювалися акціонери компанії, вони не розуміють, хто конкретно їх не пускав.

До зміни акціонерів власниками компанії були Станіслав Березкін і Юрій Давидов. Після туди увійшли люди, що раніше працювали в агрохолдингу «Кернел» і БТА Банку. Один з них — Рисбек Токтомушев.

Цікаво, що перед покупкою «Креатива» не проводився due diligence. Токтомушев у відповідь на запитання Delo.UA підтвердив цей факт. Причиною стало пропозиція чинними акціонерами низької ціни за актив, що зробило покупку обтяженої боргами компанії досить вигідною угодою, яку інвестори не хотіли упустити. Новий власник суму угоди не розкриває, але джерела, близькі до топ-менеджменту компанії, називають цифру $25 млн, з яких $22 млн було заплачено Станіславу Березкіну і $3 — Юрію Давидову.

Нові акціонери кредиторам радості не вселяють, так само як і довіри. За словами Романа Никітова, директора відділу інвестиційного банкінгу компанії ICU, яка супроводжує угоду про реструктуризацію, вони повноцінно не запустили виробництво, тому не можна говорити, що метою нових власників є порятунок компанії. Зараз «Креатив» працює на давальницькій сировині, здаючи переробні потужності в оренду іншим виробникам — «Кернелу» Андрія Веревського і «СФС Трейд» Юрія Давидова.

«Така схема генерує в рази менший грошовий потік, ніж нормальна операційна діяльність підприємства, — говорить Никітов. — Вони кажуть, що ця схема дозволить їм заробити $4 млн в квартал, тоді як сам по собі бізнес «Креатива» може генерувати потік в $50-60 млн в рік і з часом повернути борги. Природно, кредитори бачать, що новий власник таким чином хоче показати відсутність достатньої кількості коштів для виплати боргу і домогтися жорсткої реструктуризації з великою сумою списання».

Токтомушев, у свою чергу, звинувачує в цьому банки. «Толінгових доходів цілком вистачає на операційні витрати компанії, включаючи зарплати і податки. Причина, по якій ми зараз не інвестуємо робочий капітал в закупівлю своєї сировини, дуже проста — юридично ризиковано інвестувати гроші в закупівлю сировини, коли знаходишся в стані судових воєн з банками, — каже новий власник компанії. — Тобто, саме банки, які судяться з нами, не дають нам перейти на нормальний формат роботи. Ми відкрито говорили банкам, що поки ми не домовимося про реструктуризацію боргів, на свою сировину ми переходити не будемо».

При цьому він не заперечує, що кінцевою метою покупки компанії була її очистка від токсичних активів і подальший перепродаж. Кінцевих термінів при цьому, Токтомушев не називає, лише уточнює, що на це знадобиться «кілька років».

Нові власники скликали кредиторів і оголосили про бажання створити комітет кредиторів «Креатива», але, як зазначає Сергій Царелунг, голова департаменту корпоративного кредитування УніКредит Банку, конкретних пропозицій більше не надходило. За його словами, були переговори з держбанками про об’єднання в комітет кредиторів, але відмінною рисою цієї ситуації стало те, що синдикат виявився незабезпеченим, а держбанки є забезпеченими кредиторами. «Незабезпечений — тобто кредитор, у якого вкрали заставу», — каже банкір.

Розмова про реструктуризацію у нових акціонерів і кредиторів не складається. За словами Никітова, коли в «Креативі» це зрозуміли, то розіслали лист, в якому повідомили, що оскільки банки не хочуть домовлятися про реструктуризацію разом, компанія буде вести розмову з кожним банком окремо. До розмови тепер залучені і правоохоронні органи, причому відразу двома сторонами.

Мишина гризня

Через правоохоронні органи Синдикат намагається зробити кілька речей: повернути заставу і виявити, хто винен у її зникненні зі складів. За словами Никитина, і нові, і старі власники стверджують, що не знають, куди поділася застава зі складів і вказують пальцем один на одного. На питання Delo.UA, хто не допускав «Балтік Контрол» до перевірок, Токтомушев зазначає, що це був Березкін, який вважав, що нові власники повинні впускати сюрвейера синдикату після підписання договору. Новий власник зазначає, що недопуск «Балтік Контрола» зрежисований Березкіним, самим сюрвейером і УніКредит Банком. За словами Токтомушева, це могло бути зроблено для того, щоб створити період невизначеності, коли незрозуміло, хто відповідав за недопуск і за збереження застави, і хто міг її вивести. Новий акціонер заявляє, що банк звернувся до нового акціонера лише на десятий день недопуску «Балтік Контрол», і за день до того, як на склад повинен був зайти сюрвейер Токтомушева.

У відповідь на запит Delo.UA Маским Березкін, син Станіслава Березкіна і екс-власник «Креатива», у свою чергу звинувачує у всьому нових власників. «Угода по продажу компанії була проведена 27 липня 2015 р У зазначений період всі рішення кого і куди допускати, в тому числі і представників даної компанії, приймалися вже не нами» — каже Березкін.

«У контрольований нами період питань з боку синдикату, представники якого в тому числі безпосередньо брали участь в перевірках, не виникало в частині доступу або наявності застави, — стверджує Березкін. — Після продажу компанії всі питання режиму доступу до заставного майна «Креатива» та його збереження регулювалися виключно новими власниками».

Він також відкидає звинувачення в змові з «Балтік Контрол», а також з синдикатом: «Особисто я з представниками «Балтік Контрол» ніколи не перетинався. Коли ми керували компанією, співробітники цієї незалежної організації, виконуючи свою роботу, спільно з представниками синдикату мали повний доступ на наші підприємства. Що фіксувати і вносити в свої реєстри, яку інформацію надавати або не надавати — це зона відповідальності компанії «Балтік Контрол», ми в її процеси не втручалися».

За словами Березкіна, всіма залученнями кредитів, формуванням звітності та бухгалтерським обліком, а також фінансовими потоками займався колишній СЕО «Креатива» Юрій Давидов.

Що ж стосується зникнення застави, у Токтомушева існує своя версія. «За договором застави позичальник повинен був забезпечити постійну наявність на своїх складах запасів сировини і соняшникової олії на суму до 90% суми кредиту. Не зовсім зрозуміло те, як компанія може брати кредит під оборотний капітал і в той же час заморожувати сировину і продукцію на своїх складах на таку ж суму. Судячи з усього, ніхто не збирався строго виконувати договір застави», — каже акціонер.

Синдикат найняв сюрвейера, який повинен був щодня підтверджувати наявність запасів на складах — згадана вище компанія «Балтік Контрол». За словами нового власника, зараз з’ясовується, що його щоденні звіти були «липовими»: обсяги запасів за довідками сюрвейера просто підганялися під вимоги договору застави без прив’язки до реальних обсягів запасів на складах. «Іноді звіти сюрвейера УніКредита (компанії «Балтік Контрол» — ред.) показували такі обсяги запасів, які набагато перевершували технічні параметри елеваторів і складів. Більш того, впродовж кілька місяців, перед тим як ми купили «Креатив», склади взагалі були порожні. Всі знають, що заводи «Креатива» стояли з весни. Вони стояли, тому що на складах не було сировини», — каже Токтомушев.

Після покупки «Креатива», нові власники найняли британського сюрвейера, компанію «Драм», яка перевірила склади і констатувала нульові залишки. «Я також опитував багатьох співробітників «Креатива» (робітників елеваторів, олійниць, бухгалтерії), всі вони підтверджують, що запаси завжди були набагато меншими, ніж те, скільки вказував сюрвейер синдикату», — зазначає новий акціонер.

На початку жовтня за заявою нового менеджменту «Креатива» відкрито кримінальне провадження за фактом фальсифікації сюрвейером синдикату даних про наявність запасів сировини і продукції на складах.

Аудиторський звіт компанії, яка була найнята для аудиту документів, «Крестон Джі Сі Джі», показав, що систематично сума кредиту перевищувала вартість тих запасів, які малися на складах. Для перевірки, компанія запитала результати інвентаризації складських запасів за кожен місяць, а також акти звірок з елеваторами і терміналами для зіставлення з результатами перевірок сюрвейерів. Однак у звіті зазначається, що згадані акти звірок «Креатив» надав не повністю, і вони не покривають усі місця зберігання і всі місяці в аналізованому періоді.

Також «Крестон» оцінював фізичну можливість вивезти задекларовані сюрвейером синдикату запаси сировини і продукції у період з 30 липня (дата покупки акцій) по 11 серпня (дата, коли «Драм» підтвердив нульові залишки). «І синдикат, і його сюрвейер звинувачують нас (нових акціонерів), у тому, що це ми вкрали запаси з компанії відразу після її покупки. По-перше, наш менеджмент реально почав заходити в компанію з середини серпня. По-друге, — і це те, що підтвердив «Крестон», — вивіз сировини і олії в таких обсягах (десятки тисяч тонн) був технологічно неможливий за 10 днів. А найголовніше — якби відбувався вивіз запасів, це повинно було супроводжуватися різким підвищенням споживання електроенергії, а такого стрибка споживання не було, навпаки, споживання було дуже низьким, тому що на той момент усі заводи стояли. Неофіційно «Драм» нам сказав, що для вивозу такого обсягу запасів потрібно близько 3 500 вантажівок», — розповідає Токтомушев.

Крім того, за його словами, сюрвейер синдикату висунув ще одну версію — що застава була вкрадена через секретні підземні трубопроводи. За словами Токтомушева, цю версію теж перевірили: «Крестон» найняв підрядника, який шукав підземні сховища, але таких не знайшов.

Однак, за словами Андрія Павлишина, юриста ЮКК «Де-Юре», яка представляє інтереси компанії «Балтік Контрол», звинувачення «Креатива» базуються на необґрунтованому звіті «Крестона», а бухгалтерія агрохолдингу, на якій заснований звіт «Крестона», за даними «Балтік Контрол», і зовсім була знищена.

«Рисбек Токтомушев для отримання позиції в переговорах намагається звинуватити Унікредит Банк, в першу чергу, і колишнє керівництво Креатива, в останню чергу, у змові і в необґрунтованості видачі кредиту, — пояснює Павлишин, — і використовує для цього всі механізми, в тому числі стверджує, що нові інвестори не знали, чи була застава загальною вартістю $40 млн на підприємстві на момент його покупки, і встановили її відсутність тільки 11.08.2015. Юристи «Креатива» навіть відмовилися надати в суд на вимогу останнього свою бухгалтерію про наявність і рух застави у 2015 році. За нашими даними, вся стара бухгалтерія «Креатива» була спалена».

Більш того, в процесі власного розслідування «Балтік Контрол» виявила, що частина застави моніторилася ще однією компанією і була повторно закладена іншому банку. «За даними другого сюрвейєра з міжнародним ім’ям — застава в липні місяці 2015 року була», — зазначає Павлишин. Він також стверджує, що компанія «Балтік Контрол» належним чином виконувала свою роботу. «Балтік Контрол» самостійно рекомендувала Укрсоцбанку порушити кримінальну справу за фактом шахрайства із заставою. На початку січня 2015 року діями сюрвейєра було запобігнуто несанкціонованому вивезенню заставного майна з об’єктів зберігання «Креатива» і лише 29 з 84 тисяч тонн, які перебувають у заставі, було вивезено», — стверджує Павлишин.

Крім того, у розпорядження Delo.UA потрапив зразок довідки, яку «Балтік Контрол» отримав від сховищ. Такі довідки свідчили про наявність товару. Зокрема, довідка від «Яготинського ХПП», у якій сказано, що станом на 28 квітня на зберіганні знаходилось 8 120 тонн насіння.

Довідка про наявність насіння на Яготинському ХПП

В позові УніКредита до «Креативу» цікавий також предмет вимоги: банк хоче домогтися стягнення на предмет застави за договором застави товарів та сировини. Тобто, він хоче отримати заставу, хоча аудитори та сюрвейєри вже підтвердили її відсутність на складах. Хоча, наприклад, Піреус Банк, який також видавав гроші під заставу товару і сировини, вимагає стягнення з «Креатива» грошей — $15,6 млн.

В ICU пояснили, що за умовами кредитного договору між синдикатом і «Креативом» спори повинні вирішуватися в Лондонському арбітражі. Відповідно, синдикат ініціював судовий процес про стягнення боргу у Великій Британії. «Після отримання позитивного рішення там синдикат почне стягнення боргу в Україні, як годиться, — прокоментував питання Никітов. — За заставою логіка наступна. Навіть якщо предмет застави був викрадений, то це жодним чином не означає, що не треба починати процес стягнення. Якщо сидіти склавши руки, то тоді багато позичальників почнуть красти застави, розуміючи, що банки не будуть вживати заходів щодо стягнення».

Ті ж судові справи, які ведуться в Україні, веде суд міста Кіровоград, суддя в обох випадках — Змеул О.А, і в обох випадках він виніс рішення, яким відмовив позивачам у задоволенні позову. Тут має сенс згадати, що це вотчина засновника «Креатива», проданого акцій компанії, Станіслава Березкіна, за сумісництвом — народного депутата України, члена депутатської групи партії «Відродження» і комітету з економічної політики Верховної Ради України.

Один з колишніх співробітників "Креатива" в коментарі First Truth&Transparency Committee заявив, що новий власник стовідсотково знав, що купує. Виявлення «зникнення» застави після аудиту — казка. Хто контролював заставні залишки? Кому підпорядковувалася охорона? Зрозуміло, що новим власникам, новому керівництву. Люди, що стоять за Рисбеком, акули бізнесу і великої політики. «Учудити» таке міг хто-небудь з них, перебуваючи у стані афекту, але всі «разом» — виключено.

Далі буде...

fttc.com.ua