Росіяни перекидають штурмові резерви на Харківщину

Росіяни перекидають штурмові резерви на Харківщину

Збройні сили Російської Федерації перекидають штурмові резерви на Харківський напрямок, проте ворог не ставить собі завдання захопити обласний центр.

Перекидання резервів на Харківщину: що відомо

Речник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин повідомив, що прибуття додаткового особового складу з різних родів військ ворога спостерігається в районі міста Муром (РФ) та поблизу Вовчанська. Так, окупанти перемістили штурмові групи 155-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту та 18-ї мотострілецької дивізії 11-го армійського корпусу.

У районі Мурома зафіксували прибуття військових з 41-го мотострілецького полку 72-ї мотострілецької дивізії для посилення поточного некомплекту особового складу. У центральній та східній частині Вовчанська ворог перегруповує штурмові групи 138-ї окремої мотострілецької бригади, 1009-го мотострілецького полку шостої армії та 128-ї окремої мотострілецької бригади 44-го армійського корпусу. Натомість штурмовий загін 153-го танкового полку 47 танкової дивізії був виведений на відновлення, його замінила 128-а бригада.

Речник ОТУ "Харків" Віталій Саранцев розповів, що росіяни "сточили" об Вовчанськ більшу частину 138 бригади, 83-й і 157-й танкові полки. Тому окупанти змушені вводити нові резерви або перекидати підрозділи з інших напрямків.

"Виглядає так: заходить бригада чи полк, кілька тижнів атакує, несе шалені втрати, затикає діри резервами, поступово переформовує штурмові групи, зменшуючи їхню кількість чи кількість залучених у них людей", — сказав Віталій Саранцев.

За його словами, для задіювання резерву потрібно кілька годин, а для перекидання підрозділу з іншого напрямку — декілька днів.

Проте ефективність поповнення ворогом оцінити складно. Аналітик Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк повідомив, що багато підрозділів вже були знищені українцями, зокрема під Києвом, Павлівкою та Вугледаром Донецької області. Він зауважив, що між рівнем втрат та рівнем боєздатності немає лінійної залежності, проте російська бригада формату 2024 року слабша за бригаду 2022.

Мета ЗС РФ на Харківщині

Саранцев зазначив, що на початку операції на Харківщині ворог ставив мету наблизитися до обласного центру та окупувати його, створивши так звану буферну зону. Проте противник зменшив апетити й відмовився від окупації Харкова.

"Але ще мріють підійти до міста на відстань гарматного пострілу. Саме цим зумовлені вперті атаки в районі Липців, північно-східна частина яких дозволила б їм досягти мети", — пояснив Саранцев.

Він переконаний, що ключове завдання ворога на Харківщині — створити так звану санітарну зону, зокрема, російський генерал Лапін, який керує росіянами в регіоні, готовий зробити це за будь-яку ціну.

Вовчанськ — це вихід у тил до Сил оборони на Купʼянському напрямку, проте ворогу не вдається просуватися. Так, колишній речник Генштабу Владислав Селезньов вважає, що в ЗС РФ на півночі Харківщини не зможуть синхронізувати свої дії з угрупуваннями на Купʼянському напрямку.

"У ворога надто мало ресурсів, щоб зробити такі масштабні лещата — відстань між їх зубцями дуже велика", — сказав він.

Своєю чергою Кевлюк заявив про очікування, що найближчим часом росіяни спробують наростити зусилля в центральній частині Вовчанська в напрямку Агрегатного заводу та в бік мосту через річку Вовча. Ба більше, окупанти можуть активізуватися на ділянці між Гатищем та залізничним мостом в напрямку залізничної станції Вовчанськ. Зокрема, це потребуватиме формування річки.

Окупанти можуть спробувати обʼєднати обидва вклинення в один плацдарм й атакувати Старицю. Тоді як в напрямку Липців можливі атаки в районі Глибокого для повного витіснення передових українських підрозділів. Кевлюк розповів, що для спроби повернення контролю над північно-східною околицею Липців росіяни намагатимуться просунутися обома берегами річки Липець. Також можлива спроба прорватися в бік Трав’янського водосховища, аби відрізати від Липців бійців, що ведуть бої за Глибоке.