Нафта з "чорного списку" США досі потрапляє в Китай, - Bloomberg

Нафта з "чорного списку" США досі потрапляє в Китай, - Bloomberg

Китайські приватні термінали отримують нафту з танкерів, які перебувають під санкціями США, уникаючи великих державних портів. Попри тиск Вашингтона, китайські імпортери знайшли способи зберегти доступ до дешевої російської та іранської нафти.

Про це повідомляє Bloomberg. Одним із ключових центрів приймання підсанкційної нафти став порт у місті Дунін, що знаходиться у провінції Шаньдун.

Тут приватний термінал прийняв 744 000 барелів російської нафти ESPO, яку доставив танкер Si He, що перебуває під санкціями США. Також активними точками для постачання стали Яншань неподалік Шанхаю та Гуйчжоу у провінції Гуандун.

Минулого місяця найбільший портовий оператор Китаю, державна компанія Shandong Port Group, офіційно закликала не приймати судна з "чорного списку" США. Це спонукало імпортерів шукати альтернативні рішення.

Одним із них стало продаж державного термінала в Дуніні приватній компанії Baogang International, що дозволило продовжити приймання російської нафти без загрози санкцій. Власники таких терміналів менше бояться міжнародного тиску, адже формально не пов’язані з державними компаніями Китаю, а отже, можуть діяти більш вільно.

Яншань, незалежний причал біля Шанхаю, став ще однією важливою точкою постачання. У січні 2024 року два танкери, які перевозили 1,2 мільйона барелів російської нафти Sokol, були розвантажені саме там. Одним із суден був "Юрій Сенкевич", що належить російському "Совкомфлоту" і теж перебуває під санкціями США.

У порту Гуйчжоу термінал приватної компанії Huaying Petrochemical наприкінці січня отримав 1 мільйон барелів іранської нафти, яка офіційно мала надійти з Малайзії та Сінгапуру. Насправді цей вантаж був перевантажений з іранського танкера Salina, що підтверджується даними системи відстеження суден.

Чому Китай не припиняє купувати санкційну нафту

Російська та іранська нафта є значно дешевшою, ніж продукція інших експортерів, що робить її привабливою для китайських компаній. За офіційними даними, у 2024 році постачання з Росії та Ірану становили чверть від загального імпорту нафти в Китай.

Однак через посилення санкційного тиску Вашингтона китайським компаніям необхідно проявляти максимальну винахідливість, щоб зберегти доступ до дешевої нафти. Приватні термінали стали ефективним рішенням для так званих "чайникових" НПЗ – невеликих незалежних нафтопереробних заводів, які не належать до державних корпорацій.

Використовуючи ці схеми, вони можуть імпортувати дешеву нафту, не піддаючи ризику китайські логістичні компанії та великі державні НПЗ. Крім того, уряд Китаю не поспішає втручатися у ситуацію, оскільки санкції США є односторонніми та не підтримуються Пекіном. Офіційно Китай не визнає обмежень Вашингтона, тому місцеві компанії здобувають певний ступінь захисту від можливих наслідків.

Західний тиск на Китай через співпрацю з Росією та Іраном продовжує зростати, але поки що Пекін не демонструє намірів змінювати свою політику. Можливо, США посилять санкції та включать до "чорного списку" не лише танкери, а й компанії, що їх приймають, що може ускладнити ситуацію для незалежних терміналів.