На фронті загинув нащадок одного з найтитулованіших велогонщиків України

На фронті загинув нащадок одного з найтитулованіших велогонщиків України

На війні з російськими окупантами загинув український велоспортсмен Кирило Винокуров, син титулованого українського велоперегонника Андрія Винокурова. Спортсмен служив у складі 3-ї штурмової бригади, і чергове бойове завдання стало для нього останнім. Про це повідомив на своїй сторінці Велосипедний спорт України.

Кирило народився в Харкові у родині чемпіона Європи до 23 років, неодноразового призера дорослої першості континенту, переможця Кубка світу з велоспорту та учасника Олімпійських ігор Андрія Винокурова.

Кирило почав тренуватися в Харкові, а потім вступив на відділення велоспорту до Львівського училища фізичної культури, яке закінчив у 2020 році. У велосипедній спільноті його знали як щирого, цілеспрямованого й відданого хлопця, у якого було чимало планів на майбутнє, доки в його життя не втрутилася повномасштабна війна з Росією.

Винокуров-старший зустрів вторгнення РФ у лютому 2022 року в рідному Харкові й, як пізніше зізнавався, одразу зрозумів, "що це ніяка не "спецоперація", а знищення нас, українців".

"Спочатку я допомагав людям виїхати, відвозив їх на вокзал у Харкові. У мене був транспорт. Розумів, що не всі на той момент могли оплатити послуги водія. А потім недалеко від мене сталося влучання з РСЗВ. Я зрозумів, що досить сидіти вдома. Треба допомагати своїй Батьківщині. Є діти, вже онуки, є близькі, яких треба захищати", – розповідав Андрій "Суспільне Харків".

Таким чином, Андрій приєднався до лав ЗСУ: "У мене позивний "Велик". Якщо порівнювати військове життя та спортивне життя, то воно, однозначно, ідентичне. Графіки, дисципліна. Треба розуміти, що є старші по званню, є офіцери, ти маєш виконувати накази, виконувати свої обов’язки", – відзначав Андрій.

Але Винокуров-старший був не єдиний, хто вирішив захищати Україну і свою родину зі зброєю в руках. З початком повномасштабної війни добровільно до ЗСУ вступив і його син Кирило, який згодом став частиною 3-ї штурмової бригади, що брала участь у боях на найгарячіших ділянках фронту.

На жаль, чергове завдання Кирила стало для нього останнім. У захисника залишилася маленька донька.