Однією рукою даючи, іншою мер заробляє. Для кого?

Читати українською

За останній рік чернігівці помітили явні зміни в місті: прекрасний парк, видозмінений «Золотий берег», гарні фонтани в центрі та інші, хай не такі помітні, але наявні зрушення.

Але поруч з цими явними  покращеннями є ряд скептичних зауважень щодо вартості фонтанів, строку життя новопокладеної плитки… А ще дороги, дороги, дороги…

Можна констатувати, що ремонти доріг у місті Чернігові є особистим інтересом для міського голови Атрошенка.

КРОК ПЕРШИЙ: ЗАКУПІВЛЯ АСФАЛЬТУ

За інформацією Управління ЖКГ, лише за 11 місяців цього року комунальне шляхо-будівельне підприємство здійснило закупівлю 2417 тон асфальтобетонної суміші у ТОВ «Агрошляхбуд» на суму  2,58 млн.грн. І ще 5545 тон асфальту у ТОВ «Агротрас-Північ» на суму 5,58 млн.грн.

Щодо ТзОВ “АГРОТРАНС-ПІВНІЧ”, то засновником і  кінцевим бенефеціаром цього підприємства є Шахрайчук Сергій Гергійович. Сам Сергій Георгійович восени 2015 року йшов у міську раду разом з Владиславом Атрошенком від президентської політичної сили Блок Петра Порошенка  “Солідарність”.

Наразі Сергій Шахрайчук, згідно з даними ресурсу youcontrol, є керівником ТОВ “ДЕСНА”-ФК”, одним із засновників і кінцевим бенефіціарним власником (контролером)  якого є тесть Атрошенка – Тимофій Бичков. 

Також Сергій Шахрайчук, згідно з youcontrol   разом із тестем мера Чернігова Тимофієм Бичковим є засновниками і кінцевими бенефіціарними власниками ще однієї фірми –  ТзОВ «Основа-ТВ».

 

Таким чином, згаданий асфальтний завод АГРОТРАНС-ПІВНІЧ можна віднести до прямої сфери впливу міського голови Атрошенка.

КРОК ДРУГИЙ: УКЛАДАННЯ АСФАЛЬТУ

Замовник закупівель, управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, протягом вересня – жовтня 2016 року  оголосив три тендери на капітальний ремонт доріг, у  яких взяли участь два одні й ті ж учасники. В кожному тендері ПрАТ “Шляхове ремонтно-будівельне управління №82” з Мени ставило дещо вищу ціну, ніж у ТОВ «ШБУ-14»,  і програвало тендер, навіть не намагаючись торгуватись.

Зокрема, це відбувалось у:

Закупівлі № UA-2016-09-05-000670-c  на суму 2 053 716 грн. від 21.09.16 року

Закупівлі №  UA-2016-09-22-000249-c  на суму 5 554 790.40 від 10.10.2016

Закупівлі № UA-2016-10-07-001116-b  на суму 5 371 321.20 від 25.10.2016 року.

Щодо власників ТОВ «ШБУ-14», то засновником його є бізнес-партнер Владислава Атрошенка Костянтин Будьонний, який також є засновником ТОВ  “КАБЕЛЬНИЙ ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ ЦЕНТР М. ЧЕРНІГОВА”. 

Також Костянтин Будьонний разом із тестем Атрошенка Тимофієм Бичковим є співзасновниками ТОВ “ДЕСНА”-ФК” (див. фото вище).

Окрім цього підприємства, ще є ТОВ “ДЕСНА” – ФК – 2″ заснували яке безпосередньо сам міський голова Чернігова Владислав Атрошенко разом з своїм тестем у 2009 році. 

 Отже, можна констатувати, що менське ПрАТ “Шляхове ремонтно-будівельне управління №82” у згаданих тендерах по суті відіграє роль технічного конкурента , допомагаючи ШБУ-14 вигравати тендери. Як результат, шляхобудівне підприємство, яке перебуває у сфері впливу міського голови Чернігова Владислава Атрошенка, протягом одного місяця виграло тендерів на ремонти доріг в Чернігові  на загальну суму 13 млн.грн.

 ЩО ДАЛІ?

В бюджеті на 2017 рік лише на капітальні ремонти доріг і дворових проїздів Чернігова заплановано витратити близько 50 млн.грн.

 

Отже, чернігівці мають шанс отримати гарні дороги на значну суму, а власники асфальтних заводів та підрядних організацій мають шанс гарно заробити. Якщо ж продає асфальт і укладає його одна й та ж особа, то заробить вона удвічі більше. Складно сказати, що робиться в голові мера Атрошенка, але навіть якщо його фірми і заробляють на міських тендерах, то мало б бути зафіксовано дві речі:

1) вони змагаються на рівних умовах зі всіма бажаючими без жодних пільгових умов

2) основний фокус уваги міського голови Атрошенка мав би бути не на доходах його фірм, а на максимальній ефективності використання наявних бюджетних коштів на користь якісних доріг Чернігова.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ   

В наявних українських реаліях поки що складно відокремити бізнес від політики. Бо потрапивши навіть  у місцеву політику, бізнес в той чи інший спосіб просуває свій інтерес. А для чого ще йти в політику? 

В ідеалі ж бізнес має працювати в здорових (конкурентних) умовах, виконуючи свою соціальну функцію – створюючи робочі місця і сплачуючи податки. Тоді кожен займатиметься своєю справою. Але це ж в ідеалі. А як насправді в реалі – читайте статтю з початку. 

 Андрійченко Ігор, для “Ні корупції!”