Дивовижне інтелектуальне явище становить собою Юрій Луценко – журналіст

Дивовижне інтелектуальне явище становить собою Юрій Луценко – журналіст

Дивовижне інтелектуальне явище становить собою генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко. Цей видатний фахівець у галузі права розмістив на своїй фейсбук-сторінці неприкриті погрози на адресу суддів Печерського районного суду Києва, які обрали екс-податківцям, підозрюваним у скоєнні економічних злочинів, запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.  

Юрій Віталійович замість того, щоби, нарешті, уперше в житті прочитати Кримінальний процесуальний кодекс України та переконатись, що арешт осіб, підозрюваних у скоєнні ненасильницьких злочинів - то є виняткова подія, заявив, що він у разі ще одного «милосердного судового рішення» почне переживати за пожежний стан на Печерську.

Звісно, генеральний, прости господи, прокурор не усвідомлює, що підозрювані, арешту яких він домагається, з юридичної точки зору є такими ж ні в чому не невинуватими, як і сам пан Луценко.

Але це дуже добре знають судді Печерського районного суду Києва, які, на відміну від Юрія Віталійовича, все ж таки мають юридичну освіту. Більш того, суддям достеменно відомо, що джерелом права в Україні, такими ж як і закони, що ухвалюються Верховною Радою, є рішення Європейського суду з прав людини.

Так ось, саме завдяки тому, що свого часу Юрій Луценко звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою на свій арешт, ЄСПЛ сформулював правову позицію, яка є обов’язковою для застосування судами України. Цитую з цього приводу рішення Європейського суду з прав людини в справі «Юрій Луценко проти України» (заява № 6492/11):

«Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України будь-які запобіжні заходи, у тому числі взяття під варту, застосовуються тоді, коли існують підстави вважати, що особа намагатиметься переховуватися або ухилятися від слідства, заважати відправленню правосуддя або продовжуватиме свою злочинну діяльність, а також для того, щоб забезпечити виконання процесуальних рішень.

Ці положення самі по собі не дуже відрізняються від законодавства інших країн. Різниця, однак, полягає у поширеному застосуванні досудового тримання під вартою, що можна побачити на прикладах пана Луценка і пана Корнійчука, жоден з яких, скоріш за все, не був би затриманий у країні з іншою правовою традицією».

Тому рекомендую генеральному, прости господи, прокурору, на тверезу голову прочитати свою скаргу до ЄСПЛ та винесене по ній рішення. Якщо, звісно, він буває тверезим.

Володимир БОЙКО