Під час обрання суддів Конституційного Суду України Венеційська комісія нам не указ?

Під час обрання суддів Конституційного Суду України Венеційська комісія нам не указ?

Всім відомо, що наразі триває процедура обрання суддів Конституційного Суду України від Верховної Ради. 

В лютому відбулось засідання Комітету з питань правової політики, на якому ряд кандидатур було погоджено для голосування на пленарному засіданні Верховної Ради, серед них є і діючі народні депутати, в тому числі і від парламентської більшості, фракції «Слуга Народу». Ні для кого не є таємницею, що ст. 11 Закону України «Про Конституційний Суд України», закріплює, що одним із принципів, яким має відповідати суддя Конституційного Суду, - це принцип політичної нейтральності. Хочу зауважити що не принцип «політичної відданості», а саме «нейтральності». З цього приводу нещодавно в березні цього року висловилась Венеційська комісія, зокрема Комісія (даючи свій висновок щодо законопроекту 4533 «Проект закону про конституційну процедуру», співавтором якого є Народний депутат Ольга Совгиря) критично оцінила можливість обрання до складу Конституційного Суду діючих народних депутатів України.

Елементарна логіка підказує, що Конституційний Суд, хоча прямо і не належить до судової гілки влади, проте це все ж таки суд, який за формою та принципами роботи має відповідати базовим принципам будь – якого судового процесу. Так наприклад в кримінальному процесі, особа, яка приймала у часті у справі в якості адвоката, прокурора чи іншого учасника процесу, не може бути суддею в цій самій справі. Наріжним каменем будь – якого судового процесу має бути неупередженість та незаангажованість самого суду, відсутність конфлікту інтересів у суддів. Безумовно народний депутат, який голосував за той чи інший закон, а тим більше був причетний до погодження того чи іншого законопроекту, працюючи в комітетах, не може бути об’єктивним по відношенню до цього законопроекту, під час його розгляду в Конституційному Суді. То чи є сенс в такому випадку призначати діючих народних депутатів до складу Конституційного Суду? Звичайно можна сказати, що суддя Конституційного Суду набуває повноважень з моменту складання присяги, тобто Народний депутат, який до цього декілька років працював у Верховній Раді, після обрання його на посаду судді Конституційного Суду, складе мандат і одразу стане політично нейтральним? І зможе якось пере форматуватися, одразу змінити світогляд, відмовитись від політичної партії, яка за нього проголосувала і т. д. ? Малоймовірно. Тож можливо Венеційська комісія все – таки має рацію, говорячи про неправильність підходу щодо призначення діючих народних депутатів суддями Конституційного Суду?

Так на засіданні Комітету з правової політики Верховної Ради, яке відбулось 03 лютого 2021, один з членів Комітету задав питання діючому Народному депутату України Ользі Совгирі, яка висуває свою кандидатуру на посаду судді Конституційного Суду, щодо конфлікту інтересів. На що Ольга Володимирівна відповіла, що визнає факт наявності конфлікту інтересів і буде у справах, де буде оцінюватись конституційність законів, за які вона голосувала, брати самовідвід. Слід зазначити, що чимало кейсів щодо законів, проголосованих Верховною Радою 9-го скликання, наразі перебувають в Конституційному Суді (це і ринок землі, і «банківський закон» і т. д.), і якщо наприклад обраний Верховною Радою суддя Конституційного Суду буде по всім цим ключовим справам брати самовідвід, то виникає питання: «А чи потрібен нам такий суддя?». Адже платники податків утримують суддів Конституційного Суду, не для того, щоб вони брали відводи, а для того, щоб вони здійснювали конституційне судочинство, давали суспільству правові відповіді щодо конституційності тих чи інших законів, прийнятих українським парламентом. Буде доволі складно пояснити суспільству, чому суддя, який вимушений постійно брати самовідводи отримує чималу заробітну платню, фактично не здійснюючи судочинство через «конфлікт інтересів». Та й відверте нехтування рекомендаціями Венеційської комісії, навряд чи позитивно буде сприйнято нашими партнерами, та точно не додасть Україні балів на європейській політичній арені.           

Автор: Ганна Діденко