ГОЛОВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛРАДИ ПРОРОКУЄ МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ — ІТАЛІЙСЬКА ФІРМА СКУПОВУЄ КРАДЕНУ ГЛИНУ

ГОЛОВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛРАДИ ПРОРОКУЄ МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ — ІТАЛІЙСЬКА ФІРМА СКУПОВУЄ КРАДЕНУ ГЛИНУ

Голова Полтавської обласної ради Петро Ворона висловив сумніви щодо можливості припинити розкрадання глини у кар’єрах Хорольського району на місцевому рівні.

— Як свідчать документи, у Хорольському районі з 2013 року триває масштабне і неконтрольоване розкрадання власності територіальних громад. Так, на 12 кар’єрах у промислових масштабах (серйозна будівельна техніка) добувають глину і продають її італійській фірмі, яка будує дорогу загальнодержавного значення Київ — Харків — Довжанський. Сільські ради скаржаться на рівень Хорольської райради, остання мені, а я — направляю скарги до обласної прокуратури та міліції. Але ось остання відповідь від начальника УМВС Беха — нічого кримінального. Прокуратура також роками переводить все на міліцію. Фактично — влади у цій проблемі немає, а люди доведені до відчаю і готові перекривати дорогу Київ — Харків. Поки частину техніку відвели, але впевненості немає.

Петро Ворона також розповів про інформацію, яку передали йому місцеві мешканці:

— Є інформація, що за цими оборудками стоїть колишній керівник міліції та голова РДА Віталій Шевчуга. Але думаю, що «дах» є десь вище. Чому правоохоронці такі неповороткі, можна лише здогадуватися. Наприклад, на Коломіцевому озері, що на території Штомпелівської сільради Хорольського району, є кар’єр площею 3 гектари, глибиною 10 метрів. Куб глини коштує 100 грн. Я на калькуляторі приблизно порахував, що мова йде про поклади глини на 30 млн грн. Це тільки один кар’єр з 12-ти. Думаю, що є якась ліцензія у фірми на кар’єр, але по факту глину видобувають незаконно. Вважаю, що цю проблему потрібно вирішувати на рівні Києва, на рівні Антикорупційного бюро. Адже можна вести мову про міжнародний скандал — італійська фірма вбудована у корупційну схему, бо витрачає кошти на крадену глину. На ту глину, з продажу якої місцеві громади не мають жодної копійки.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»