«Обмін зривається через постійні провокації» - координатор Центру звільнення полонених

Запланований обмін полоненими у Луганську 16 жовтня не відбувся. За версією СБУ зірвався в останній момент через те, що сепаратисти пропонували до обміну п’ятьох полонених, в той час, як у Мінську домовлялися про обмін восьми. Українська сторона пропонувала до обміну десятьох затриманих бойовиків.

Про обмін, який так і не відбувся у студії Громадського.СХІД розповів новопризначений координатор Міжвідомчому центру допомоги громадянам у питаннях звільнення полонених СБУ Іван Рудяк, який віднедавна займається питаннями звільнення полонених.Каже, представники так званих «республік» затягують процес:

«Десять днів вони видумують якусь нову історію: «дайте нам таку бумажку, таку бумажку, почекайте добу, почекайте дві». Ми зібрали хлопців, яких були вже готові передавати туди, сказали, що їм потрібні не ці, а хтось ще інший, які мають судимості і взагалі не мають відношення до цього».

За словами Івана Рудяка, обмін зривається через постійні провокації. Загалом у полоні перебуває 150 український військових. Є відомості про місцеперебування сорока шести з них - це ті, які виходили на зв’язок. Інших ще шукають.

Друга версія причини зриву обміну полонених - бойовиків не влаштовує співпраця з новими відповідальними за обмін з українського боку. За інформацією джерела Громадського.СХІД, офіційна версія кадрових змін в СБУ, а саме відсторонення від обмінів Володимира Рубана та Василя Будика та призначення Рудяка - скорочення штату, якого насправді не відбулося. Також, за версією джерела, представники так званих «республік» не хочуть співпрацювати саме з Іваном Рудяком, який у минулому був учасником «Автомайдану», помічником очільника «Правого сектору» Дмитра Яроша.

Сам Іван Рудяк розповідає, що ще рік тому займався обміном полонених та бував на окупованій території:

«Ще півтора роки тому я їздив на ту сторону і спілківався з ними і сам був у полоні одну добу. Але вони не ідентифікують мене як ворога. Я з гуманітарною місією, тому мене приймають. Тут питання в двох речах. Політична складова, яка заважає нам проводити перемовини. І друга складова – фінансова, бо хтось на цьому робить бізнес, заробляє гроші».

Розповів Іван Рудяк і про мету, з якою було при СБУ створено спеціальний Центр з питань обміну полоненими. Завдяки йому, каже Рудяк, не буде неофіційних домовленостей про обміни, лише офіційно та прозоро:

«Повинен бути один канал, ніяких інших. Всі ці хлопці та дівчата, які допомагали нашим полоненим на тому боці, я їх запрошую до співпраці, об’єднати всі ресурси, підключитися на всіх рівнях: від громадськості, до влади».

Чоловік Наталії Герасименко Микола досі перебуває в полоні. Його дружина сподівається, після створення нового Центру допомоги громадянам у питаннях звільнення полонених процес поверенення чоловіка додому прискориться. Наталія Герасименко розповідає: спілкуються і з представниками «з того боку». Вони не хочуть зараз обмінювати, спочатку хочуть поговорити з Віктором Медведчуком – представником України з гуманітарних питань у Тристоронній контактній групі.

«Віктор Володиирович якийсь невловимий. Не дуже цікавиться цим питанням на мій погляд. Ми з ним ніколи не спілкувалися, тільки з його заступником. Хотілося б поговорити з цієї людиною, подивитись йому у вічі, спитати, чого він не бере участі, не спілкується з близькими, які хочуть дізнатися, чого цей процес затримується».

Бойовики хочуть перемовин саме з Медведчуком, бо він підписував у Мінську домовленості. Наталія Герасименко каже, до виборів процес обміну відбувався значно швидше. Наразі у ці питання домішується політика.

«Були волонтери, можна було знайти багато волонтерів, багато до кого звернутися. Рубан багато витягував, незважаючи ні на що, ми йому вдячні. Будик так само. Всі, хто займався цим итанням, знають свою справу» - розповідає дружина полоненого Герасименка. Жінка припускає, що саме через відсторонення цих людей від обміну, процес уповільнюється.

/Громадське.СХІД