Як фарм-мафія вбиває підробними ліками онкохворих пацієнтів в Україні

Як фарм-мафія вбиває підробними ліками онкохворих пацієнтів в Україні

У 2019 році правоохоронці виявили на підприємствах Києва та області фальсифіковані лікарські засоби загальною вартістю кілька мільйонів гривень. Зараз триває розслідування та суд над громадянами України, які могли бути причетні до виготовлення та розповсюдження псевдопрепаратів у 18 країнах.

В Україні від неправильного лікування вже загинуло кілька онкохворих, зазначає видання “Заборона“.

Що сталося?

20 квітня у Дніпровському суді продовжено розгляд справи про фальсифікацію ліків — вона триває близько пʼяти років. За даними слідства, від 2016 до 2019 року громадяни України продавали підроблені ліки для боротьби з онкологією та гепатитом — розгляд справи ускладнюється тим, що деякі свідки, які постраждали від цих препаратів, вже загинули.

У 2019 році на українському кордоні працівники Держприкордонслужби затримали кур’єра з підозрілим лікарським засобом. Подальша перевірка виявила, що препарат є підробкою. За словами прокурора Офісу генерального прокурора у кримінальних провадженнях Валерія Зимогляда,

правоохоронцям також вдалося встановити місця виготовлення лікарських засобів. Згодом українські слідчі звернулися до міжнародної фармацевтичної компанії MSD, завдяки чому їм вдалося підтвердити, що препарати, які напередодні виявили у Києві та області, фальсифіковані.

Візуально фальсифікат майже неможливо відрізнити від оригінальних ліків: пакування та інструкції замовляли у підпільних поліграфіях Києва, які не були пов’язані з виробником препарату чи фармацевтичними компаніями, а пляшечки купували на підприємствах, що спеціалізуються на роботі з медичним склом.

«Ми помічали випадки продажу справжніх ліків, але з терміном придатності, що сплив. Їх перемарковують, перероблюють термін придатності, пакування, — наголошує Даневич. — Через те, що окремі препарати не можуть завезти в Україну, оскільки держава не закуповує ці ліки або виробник їх вже не випускає, на них є колосальний попит. Тоді в інтернеті з’являється такий “препарат”, адже в офіційних аптеках його нема».

Відомо, що на підробках лише трьох препаратів — Keytruda, Adcetris та Iclusig злочинці заробили понад 6 мільйонів гривень, стверджує прокурор Валерій Зимогляд.

На думку Даневича, в Україні здійснюється дуже жорсткий контроль ліків, які імпортуються до країни через державний кордон. Співрозмовники Заборони стверджують, що іноді митники настільки ретельно перевіряють лікарські засоби, що вони можуть до пів року стояти на митниці.

Однак якщо треба вивезти лікарські засоби з України за кордон, шахраї знаходять різні способи провезти підробку непомітно.
«Поки немає жорстких норм експорту з України, — говорить Даневич. — Фальсифікатори та торговці ліками відправляють все кур’єрськими доставками. Кур’єри вказують інші товари [у митній декларації], через що митники не дуже ретельно перевіряють товар при вивезенні за кордон».

Хто причетний до фальсифікації?

Український суд звинувачує у підробці ліків Романа Богуша, а також подружжя Олени Громової та Павла Бондаренка, засновника українського благодійного фонду Alliance UA, який постачає медикаменти військовим (за останніх двох внесли по 3 мільйони гривень застави на початку 2022 року). Зараз обвинувачені Громова та Богуш перебувають в Україні. Богуш зʼявився на останньому судовому засіданні дистанційно.

У коментарі Забороні Бондаренко наголосив, що звинувачення на їхню адресу — лише версія прокурора. «Прокурор не показує, скільки людей завдяки нам вилікувалось і скількох ми відправили за кордон на лікування. А ви уточніть у нього ці цифри, — говорить Бондаренко. — Суд покаже, хто тут винний і хто дійсно щось фальсифікує».

Також у зв’язку з підробкою препарату Keytruda українське слідство пов’язує обвинувачених Богуша, Громову та Бондаренка з колишнім власником української компанії «Здорова нація» Максимом Нєнадовим і його підлеглим Володимиром Ніколаєнком. Останніх двох було засуджено до трьох та п’яти років позбавлення волі відповідно у федеральній в’язниці США за ввезення й контрабанду до країни підроблених препаратів проти раку та гепатиту.

У 2018–2019 роках американські правоохоронці розслідували продаж фальсифікованих препаратів українськими громадянами. Для цього вони закуповували підроблені ліки у Нєнадова та віддавали на експертизу до фармкомпаній, а згодом запросили Нєнадова та Ніколаєнка до США, щоб укласти договори про співпрацю. Після прибуття до США українців затримали та ув’язнили.

Зимогляд підтверджує у розмові із Забороною, що заарештовані у США Нєнадов та Ніколаєнко дійсно пов’язані з Богушем, Громовою та Бондаренком, однак слідство ще встановлює, чи справді всі вказані особи співпрацювали.

«Нєнадов і Ніколаєнко пов’язані з Громовою та Бондаренком хоча б тому, що вони продавали одні й ті самі препарати, — додає Даневич. — Таке відчуття, що американське розслідування не досліджувало їхні зв’язки достатньо глибоко, але між ними всіма є зв’язок. На сьогодні Нєнадов та Ніколаєнко є підозрюваними в інших епізодах цієї справи, але поки вони не на волі, а відбувають покарання у США, вони не можуть дати показання, бути обвинуваченими чи свідчити в Україні».

Що відомо про постраждалих?

«На момент розслідування деяких пацієнтів уже немає серед живих. З’ясувати, чи загинули вони від цих “препаратів”, неможливо [через складність проведення біохімічних тестів]. Крім того, фармакологічні компанії рідко надають зразки своїх ліків для звірки, бо бояться, що їх будуть використовувати у комерційних цілях. Ми знаходили людей, які придбали ці так звані ліки. Однак вони говорили нам, що їхній родич уже помер, тож не хочуть переживати цю історію [слідчі процеси й участь у судах]», — пояснює Забороні прокурор.

Свисюк пояснює, що на той час не було серійних державних замовлень Keytruda, а сам препарат коштував від $50 тисяч. Свисюки шукали його в інтернеті та зрештою знайшли вчетверо дешевше, ніж на офіційних ресурсах. Однак стан Людмили суттєво погіршився: клітини раку мутували, і метастази з’явилися по всьому організму.

«Десь на циклі п’ятої чи шостої дози препарату ми зрозуміли, що він не діє, — говорить Свисюк. — Дружині стало дуже погано: збільшилися метастази, зупинилася робота печінки, нирок, кишківника, токсини з організму не виводилися взагалі. Доводилося викликати швидку по кілька разів на день — промивали шлунок та сечовий міхур».

У розмові з Забороною Зимогляд розповідає, що в складі препарату Keytruda замість активної речовини пембролізумабу був омепразол, який використовують для лікування виразки. Загалом слідство призначило понад 140 різних експертиз (більшість з них ще тривають).

Яке покарання очікує фальсифікаторів?

У 2019 році ЗМІ активно висвітлювали фальсифікацію лікарських препаратів — в сюжетах фігурувала і Keytruda. Побачивши зацікавленість медіа, Свисюк звернувся із заявою до правоохоронних органів. Його допитали як свідка — зокрема він надав інформацію про сайт, на якому замовляв препарат. На основі отриманих даних почалася перевірка Бондаренка й Громової правоохоронними органами.

Зимогляд пояснює, що обвинуваченим інкримінують чотири статті: створення злочинної організації, незаконне використання торгової марки, фальсифікація лікарських засобів, контрабанда фальсифікованих лікарських засобів, а також відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом реалізації фальсифікованих лікарських засобів.

Учасників справи повідомили про підозру за ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 321-1 Кримінального кодексу України — у разі реалізації вироку обвинуваченим загрожує довічне позбавлення волі. І хоча з 2015 року українські суди відкрили близько 200 проваджень щодо фальсифікації ліків, було ухвалено лише три вироки.

Так, у 2015 році у першій справі 40-річний харків’янин домовився з посадовцями комерційної фірми, яка утилізує ліки із завершеним терміном придатності. Лікарські препарати, які мали бути знищені, перепаковувалися та збувалися в українських аптеках. За одним із проваджень Апеляційний суд Харківської області повністю довів причетність особи до фальсифікації лікарських препаратів та позбавив її волі на 5 років. У двох інших справах було укладено угоду з прокурором про визнання провини з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Борис Даневич наголошує: згідно з судовими документами за останні роки, було винесено близько 32 вироків у справах про фальсифікати. Частина з них — виправдальні, частина має умовне покарання. За його словами, справи з підробки ліків не закінчуються вироками з кількох причин.

Перша проблема у тому, що в Україні тільки з’являється суспільний резонанс щодо справ з підробкою лікарських препаратів. Друга — відсутність рівноцінних обмежень та покарань за подібні злочини, а також обмеження повноважень правоохоронців та представників Державної лікарської служби, які могли б показувати, які обсяги фальсифікованої продукції виробляються в Україні.

Також наразі невідомо, чи будуть притягнуті до відповідальності типографії та дизайнери, які допомагали підробити пакування Keytruda, бо такої судової практики поки не існує.

«В Україні немає жорстких обмежень та відповідальності за злочини, які в інших країнах вважаються подібними до фальсифікації препаратів і за які там саджають на кілька років. В Україні це не злочин, максимум — ознаки адміністративної відповідальності. Відповідно, фальсифікатори почуваються надзвичайно впевнено», — говорить адвокат.