Протягом двох з половиною років повномасштабної війни державний борг України в гривневому еквіваленті збільшився у 2,3 раза (+3 644 млрд грн.), а у валютному еквіваленті – на 66% (+$62 млрд). Однак Україна має досвід стабілізації та скорочення державного боргу, який набула після активної фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
Про це повідомив голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами Гетманцева, також змінилася структура державного боргу. Зокрема, зросла частка валютного (з 65,1% до 75,3%) та зовнішнього (з 61% до 72,7%) боргу.
Голова парламентського комітету зауважив, що показники обсягу та структури державного боргу продовжуватимуть погіршуватись через значний дефіцит бюджету, який пов’язаний із величезними оборонними витратами.
«А втім, як для трьох років війни, які до того ж припали на період високих відсоткових ставок у світі, боргове навантаження залишається помірним і контрольованим», – наголосив Гетманцев.
Він додав, що це досягається за рахунок того, що левова частка зростання державного боргу під час війни обумовлюється офіційними позиками на пільгових умовах із відстрочкою платежу, на довгостроковий період, за низькими ставками.
«По суті, увесь зовнішній державний борг, який залучає зараз Україна, надається на неринкових умовах. Це стосується й боргу перед МВФ, вартість якого зараз помітно вище, ніж до війни через зростання ставок центральних банків світу, але ця ставка за програмою EFF нині є меншою, ніж вартість потенційних зовнішніх ринкових запозичень», – пояснив Гетманцев.
За оцінками Мінфіну, за першу половину 2024 року середньозважена вартість держборгу України скоротилася на 10,3% – з 6,24 до 5,6 відсотка. У серпні НБУ покращив прогноз співвідношення державного боргу до ВВП на 2024 рік до 89,6% (з 93,8% в квітні).
«Отже, як для третього року повномасштабної війни, маємо помірне зростання боргового тягаря, основний приріст якого припав на перший рік війни через суттєве падіння ВВП на 29% та девальвацію гривні на 25%», – додав голова фінансового комітету Верховної ради.
Він нагадав, що Україна має досвід стабілізації і скорочення рівня державного боргу після активної фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
«За останні 5 відносно мирних років [до початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, – ред.] Україна скоротила боргове навантаження на економіку з 81% ВВП у 2016 до 49% ВВП у 2021 році. Звісно, зараз масштаб втрат та бюджетних потреб, що обумовлюють зростання держборгу, є набагато більшими. Але підтримка партнерів є на порядок більшою. Так само як і розуміння, що Росія як агресор має понести симетричне фінансове покарання за свою агресію, зокрема за рахунок суверенних активів, заблокованих у країнах G7», – наголосив Данило Гетманцев.
01 вересня 2024 г., 21:48
