На вимогу поліції банки розкриватимуть банківську таємницю та особисті дані клієнтів

На вимогу поліції банки розкриватимуть банківську таємницю та особисті дані клієнтів

В Україні будуть змінені правила реагування банків на запити поліції стосовно можливих махінацій з коштами.

Незабаром Верховна Рада розгляне в другому читанні законопроект 11043, який має на меті удосконалення функцій Національного банку в сфері державного регулювання фінансових послуг.

До другого читання законопроекту було внесено низку нових положень.

У статті 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» з’явиться нова підстава для розкриття банками інформації, що становить банківську таємницю, щодо юридичних і фізичних осіб. Зокрема, банки зобов’язані надавати цю інформацію органам Національної поліції України у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону «Про платіжні послуги».

Статтю 31 цього закону доповнять новою частиною 7, відповідно до якої, якщо надавач платіжних послуг отримує письмовий (електронний) запит від органу Національної поліції, що займається реалізацією державної політики у сфері протидії кіберзлочинності, щодо виконаної платіжної операції, яка містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363 Кримінального кодексу України, він зобов’язаний протягом найкоротшого терміну (але не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати інформацію про:

1) суму та валюту платіжної операції;

2) дату проведення платіжної операції;

3) тип платіжної операції;

4) геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний додаток) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі виконання платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);

5) ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

6) повне найменування надавача платіжних послуг;

7) унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;

8) найменування та код еквайра (за наявності);

9) ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);

10) код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);

11) унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.

Головне юридичне управління парламенту зазначає, що йдеться про надзвичайно великий обсяг інформації без чітких підстав для надсилання таких запитів.

"Також неясно, яким чином надавач платіжних послуг буде визначати, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення", – додали в управлінні.

На думку експертів, такий підхід у законодавстві не враховує вимоги частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) і не відповідає критеріям якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції.

Текст поданого проєкту не містить норм, які б пов’язували обмеження прав громадян, охоронюваних Конституцією України, з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та правами людини.

"Запровадження поширення «інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб», що є конфіденційною інформацією, без згоди власників цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та не відповідає вимогам статті 3 Конституції України", – вважають в управлінні.

Також змінюється підхід до визначення, які саме платіжні послуги, що надаються операторами мобільного зв’язку, будуть вважатися обмеженими.