Реформа МСЕК: МОЗ розробило законопроєкт та розпочало консультації з громадськістю

Реформа МСЕК: МОЗ розробило законопроєкт та розпочало консультації з громадськістю

Визначення потреб людини та максимальне повернення у соціум з можливістю активного життя та працевлаштування – це загальна мета реформування системи медико-соціальної експертизи. Це є системною і комплексною реформою, яка включає зміни в медичній та соціальній сфері. 

10 жовтня відбулася зустріч з представниками громадських організацій і експертного середовища, де був представлений законопроєкт, який передбачає системні зміни у медичній частині експертизи.

Розроблений законопроєкт вносить зміни до 27 українських законів та кодексів.

Реформування експертизи – один із ключових етапів змін. Людина не повинна витрачати час на «підтвердження» важкого діагнозу – критерії для направлення на експертизу мають бути чіткими й прозорими. Тому пропонується змінити навіть назву експертизи. Замість МСЕ буде  – оцінка повсякденного функціонування людини.

Паралельно відбуваються системні зміни самого процесу медико-соціальної експертизи. Зокрема, під час розробки пакета змін було запропоновано перенести експертизу в кластерні та надкластерні лікарні, що забезпечить доступність проходження для людини та покращить кадровий компонент комісій.

Особливу увагу приділено цифровізації МСЕК під час проходження експертизи. Обов’язковість використання ЕСОЗ для прийняття рішень – один з антикорупційних запобіжників. Це дозволить зробити процес більш прозорим і базуватись на вже наявних історичних медичних даних.

 Загалом було запропоновано  такі зміни:

• проводити експертизу  в кластерних і надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливості для проведення додаткових обстежень;
• направлення на експертизу відбуватиметься на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
• сімейний або особистий лікар зможуть самостійно направляти на експертизу, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
• при прийнятті рішення комісією та для визначення потреб людини будуть враховувати дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти на дообстеження;
• буде створено окремий інструментарій для оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься й в інших сферах;
• пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти з окремої бюджетної програми будуть сплачувати НСЗУ за проведення кожного оцінювання.

Зміни не зачіпатимуть статусу особи з інвалідністю з визначенням відповідної групи (процес встановлення інвалідності буде здійснюватись комісіями паралельно з проведенням нової експертизи), не змінюватимуть соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та процесу проведення медико-соціальної експертизи для дітей.