Жовтий Шевченко в центрі Києва виявився копією французького артпроєкту

Жовтий Шевченко в центрі Києва виявився копією французького артпроєкту
Автор мистецького проєкту із жовтим погруддям Кобзаря, що виставлений у самому центрі Києва, запозичив свою ідею з аналогічного проєкту у Франції.
Про це пише Інформатор.
Мистецький проєкт, що розташований у парку Шевченка навпроти червоного корпусу КНУ, "перейняв" свою ідею з аналогічного проєкту у Франції. Йдеться про 5-метровий бюст Тараса Шевченка жовтого кольору, встановлений 5 серпня 2025 року в партнерстві між ГО Ukraine WOW та МЗС України. Його задум повністю нагадує творчу ідею іноземних митців, які створили аналогічну жовту скульптуру у м. Лілль, назвавши її "Ромі" - дехто вважав, що на відзначення пам’яті акторки Ромі Шнайдер.
Надто попсово та індустріально: як постала Ромі з Лілля
Схожість задумів обох проєктів помітна навіть з боку стороннього спостерігача. Так, статуя, створена художником з Ліона Ксав’є Вейланом, була встановлена на площі перед Фландрійським вокзалом у м. Лілль (Франція) ще у вересні 2019 року. Це погруддя жінки з загадковим поглядом та руками, перехрещеними на грудях, яке ніби зустрічало пасажирів. Як зазначило тоді місцеве видання La Voix Du Nord, метою проєкту було, швидше, створення публічної дискусії.

Погруддя "Ромі" динно-жовтого кольору зустрічає пасажирів перед залізничним вокзалом у французькому місті Лілль. Фото: Паскаль Боньєр, VDNPQR
Не зважаючи на назву "Ромі", за словами її автора, вона не пов’язана із легендарною німецько-французькою акторкою Ромі Шнайдер, яка походить з цього міста. Так, каже він, звали і його колишню колегу по студії, яка позувала під час створення погруддя.
Примітним був і сам метод виготовлення скульптури. Як повідомляло місцеве медіа Radio Contact у 2019 році, 2,9-метрове погруддя вагою у 250 кг надрукували на 3D-принтері з полістиролу й скловолокна, та нап’яли на каркас зі сталі, пофарбувавши зверху поліефірною смолою. Колір обрали "динно-жовтий", тоді він запам’ятався містянам, викликавши змішані реакції - декому він здався надто "попсовим та індустріальним".
Чому жовтий Шевченко "дисциплінарно" - не кітч
В українському варіанті "Ромі" виросла до 5-метрової висоти й відростила вуса. Також, як і у Ліллі, київське погруддя спричинило суперечки між містянами - одним воно подобається, бо це "сміливо та дуже по-європейськи" (звичайно!), інші лають за дивний колір та форму. І ще, вживають до нього слово "кітч" - деякі містяни, втім, вважають, що помилково.
"Цей жовтий Шевченко дисциплінарно не кітч. Велика жовта скульптура не обов’язково має бути кітчем. І жовтий колір не робить будь-що кітчем. Кітч - це натюрморти зі сливками у вашому домі, клейонка для столу й сувенірні магнітики на холодильнику", - зауважив у дописі на Facebook киянин Eugene Baraban.
А художниця, мистецтвознавиця й кураторка мистецьких проєктів Олена Грозовська кепкує з погруддя - мовляв, подейкують, що згодом інсталяція слугуватиме наземним вестибюлем до ст.м. "Тараса Шевченка" - на платформу можна буде потрапити через отвір у спині Кобзаря. Вуса, жартує Грозовська, зроблять рухомими - слугуватимуть за годинні стрілки.
"Якщо серйозно, то все це настільки погано, що навіть добре", - підкреслює мисткиня.

Шевченко у Києві є проєктом рекламним: скористатись інтерактивною "фотовиставкою" всередині можна, приклавши банківську картку конкретного виробника
У Києві статуя є ще й комерційним проєктом, відтак, її творці отримали зиск від рекламодавця. Всередині неї є інтерактивна виставка: дивлячись у вічко, можна побачити монументи Тарасу Шевченку, встановлені за кордоном, і, щоб потрапити всередину, треба прикласти картку однієї зі світових компаній-лідерів з виробництва банківських пластикових карток.
Хто ж "запозичив" ідею й навіть колір скульптури
Хто ж відповідальний за плагіат у випадку із київським погруддям? Як вже писав Інформатор, проєкт створила ГО Ukraine WOW у партнерстві з МЗС України. У самій організації назвали імена митців, що створювали Шевченка: передусім, це Сергій Западня, автор художнього задуму. За "наукову консультацію" відповідала Юлія Шиленко, головна берегиня фондів Національного музею Тараса Шевченка, але магістральна ідея належить саме Западні.
Він є досить відомим художником - роботи Сергія Западні виставляються в аукціонних домах України, а арт-проєкти перемагають на європейських та світових художніх майданчиках. Входив до складу української групи "Йод", є одним з найтитулованіших на батьківщині митців. А ще, - відзначався створенням політкоректного мистецтва "на злобу дня".

Піарниця Ярослава Гресь потрималася за чемпіонський пояс Олександра Усика на матчі-реванші на арені "Вемблі" у Лондоні; та Сергій Западня - художник, що безпосередньо відповідає за створення "жовтого Шевченка". Фото: Facebook Ярослави Гресь та m17.kiev.ua
Отже, у 2014 році зробив виставку "Вид на Крим" у столичній галереї "Карась", 2022-го "зібрав образ героя" у проєкті "Нескорені". До цього переліку, в принципі, можна додати й нинішнього жовтого Шевченка - де ж іще розташувати "злободенне" політкоректне мистецтво, як не між скульптурою Тараса Шевченка у парку Шевченка та "червоним" корпусом КНУ ім. Тараса Шевченка.
Цікаво також, хто виступив "промоутерами" політкоректного мистецтва, хто, напевно, відбирав ескізи й узгоджував їх із "замовником" (нагадаємо, ним є всесвітньо відома компанія, що виробляє банківські картки). Це ГО Ukraine WOW, та її засновниці - Ярослава Гресь та Юлія Соловей. Обидві вони є "широко відомими у вузьких колах" Києва піарницями, що за останні 5 років увійшли ще й до вузького мистецького кола, дотичного до ініціатив, пов’язаних з владою.
Так, Гресь і Соловій були тісно пов’язані з ініціативою українського президента, фандрейзинговою платформою UNITED24 (до 2024 року Гресь працювала її координаторкою, Соловій - очолювала відділ партнерств). Платформа збирає кошти на відновлення України та популяризує країну у світі - її амбасадорами є сер Річард Бренсон, Марк Гемілл, Алісса Мілано, Барбара Стрейзанд, Френсіс Фукуяма, Лієв Шрайбер і гурт Imagine Dragons. Також обидві причетні до PR-агенції Gres Todorchuk (Ярослава Гресь - керівна партнерка, Юлія Соловій - креативниця й кураторка проєктів).
Теги: Ксав’є ВейланГресь ЯрославаФранціяФранцияШевченко ТарасКиївКиев
Коментарі:
comments powered by DisqusЗагрузка...
Наші опитування
Показати результати опитування
Показати всі опитування на сайті
