Польські фермери готуються повністю перекрити кордон України

Поляки наразі продовжують блокувати 6 із 9 пунктів пропуску на кордоні з Україною. Фермери хочуть перекрити не лише авто, а й залізницю і під’їзди до морських портів. При цьому від польських прикордонників Держприкордонслужба не отримувала ніяких офіційних повідомлень.

Так, повну блокаду кордону, згідно з заявами польських фермерів, призначено на 20 лютого. Проте, як розповів 19 лютого речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі телемарафону, ні самі протестувальники, ні польська митниця формально так і не повідомили Україну про розширення акцій протесту.

Минулого тижня польські фермери вже розширили блокаду на пункт пропуску Корчова – Краковець. Наразі загалом блокуються шість пунктів пропуску: "Корчова – Краківець", "Зосин – Устилуг", "Долгобичув - Угринів", "Медика - Шегині", "Ягодин - Дорогуськ" та "Гребенне – Рава-Руська"

"Треба зважати, що на кордоні з Польщею функціонує 9 напрямків, 6 з яких на даний момент є заблокованими або де рух значно ускладнений для вантажних транспортних засобів. При тому, що серед цих шести – 4 є найбільшими пунктами пропуску, через які можуть перетинати кордон вантажівки вагою понад 7,5 тонн", – сказав він.

Крім того, за словами Демченка, ті три напрямки, які залишаються, мають свої особливості. "Десь можуть перетинати кордон порожні вантажні транспортні засоби вагою понад 7,5 тонн, а інші напрямки – це для руху менших вантажівок в обох напрямках", – констатував спікер.

Чому поляки блокують кордон?

Головна причина протестів фермерів по всій Європі – незадоволення "Зеленою угодою". Це правила, які зобов’язують усіх фермерів на території ЄС поступово відмовитися від шкідливих для екології пестицидів, добрив, а також дотримуватись жорстких вимог і поступово переходити на виробництво "здорових" продуктів.

Однак поляки вирішили заодно розібратися і з постачанням з України. Саме тому 19 лютого вони планують завершити протести проти "Зеленої угоди" всередині Польщі, а з 20 лютого перекрити кордони з Україною. На кордоні з Україною вони вимагатимуть "зупинення неконтрольованого імпорту сільгосппродукції з України" та скасування "Зеленої угоди".

Звичайно, до "Зеленої угоди" в ЄС Україна поки що жодного стосунку не має (вже після членства ці правила поширяться і на нас). Також сумнівні твердження щодо "неконтрольованого експорту сільгосппродукції". Насправді більшість зерна проходить транзитом через Польщу, пояснювала Ірина Коссе, експертка з інфраструктури.

Поляки незадоволені тим, що українське зерно набагато дешевше за польске. Фермери в Україні не повинні дотримуватися жорстких "зелених" норм, працюють на великих площах, з більш плідними землями, а ще й платять зарплати, які в рази нижчі за польські. Все це начебто робить польську продукцію дорожчою: конкурувати з Україною вони не можуть.

"Українські фермери з польськими завжди знайдуть розуміння, це польські лобісти з українськими домовитися не можуть", – розповідає президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак. За його словами, "коридор" для української агропродукції через Польщу існував насамперед для того, щоб разом із польськими колегами можна було експортувати товар до країн, які потребують цього товару.

Частково представник українських фермерів погоджується з польськими колегами. Дійсно, дешеве українське зерно, вартість якого вже наближається до собівартості виробництва, є привабливішим для покупця. Але навіть якщо зловживання й були, вони точно не можуть вплинути на ситуацію із польськими цінами.

Інформація про "неконтрольований імпорт" – маніпуляція, якою користуються польські політики. Як і у будь-якій країні, у Польщі є і свої групи євроскептиків, які з радістю очолять протести проти "зелених правил ЄС", є й ті, хто має зв’язки з РФ та готовий дестабілізувати відносини з Україною.

Якими можуть бути наслідки повної блокади кордону

Як вважає Коссе, ситуація позначиться на обох країнах – і на Україні, і на Польщі. Проте найсильніше постраждають українські експортери. "Ми втратимо, Україна втратить більше", – зазначила експертка.

Вона пояснила, що до найбільших проблем призведе саме залізнична блокада. Адже коли польські перевізники та фермери перекривають лише автомобільні пункти пропуску, більше страждає український імпорт, ніж експорт. Тепер це може змінитись.

"Дуже багато імпорту, в основному з високою вартістю, їде фурами. Більшість цих поставок – через польський кордон. Тому страждали одержувачі товарів з Європи, які чекали на ліки, техніку та інші товари", – пояснила Коссе.

За такої ситуації серед експортерів найбільші втрати зазнавали продавці деревини. Однак якщо перекриють залізницю, насамперед постраждають:

Добувна галузь. "На залізниці за кордон вивозиться багато руди, це залізна та марганцева руда", - пояснила Коссе.

Виробництво будівельних матеріалів, які також активно експортуються.
Аграрний сектор. "30-40% (обсягу експорту. – Ред.) – це все-таки зерно, олія та інші продукти агропереробки", – нагадала експерт.

Але за блокаду доведеться платити не лише бізнесу. Лише у лютому бюджет України недоотримає 7,7 млрд грн, підрахував голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу").

"Якщо кордон не буде деблокований до кінця місяця, бюджет країни втратить 7,7 млрд грн надходжень", – зазначив нардеп. Він уточнив, що це надходження від митниці. "Для нас це дуже відчутно. Особливо у лютому", – додав Гетманцев.