Волинська трагедія. Симетрія злочину

Волинська трагедія. Симетрія злочину

Симетрія злочину. Про неї найбільше не хочуть говорити в Польщі, саме її хочуть перекреслити політичним рішенням про "геноцид", який передбачає односторонню відповідальність українців за злочини.

Але свідчення того часу говорять про інше - мотиви і методи учасників страшного протистояння були надзвичайно схожими. Наведу лише два аргументи - свідчення двох командирів українською (Юрія Стельмащука) та польського (Адама Островського) про події 1943-1944 років на Волині і в Галичині. Обидва займали приблизно однакове місце в ієрархії підпільного руху власного народу, вони ті кого сучасною мовою можна назвати "польові командири". Обидва стали в’язнями НКВД і наведені цитати з їх свідчень під час допитів.

Юрій Стельмащука: 

"Савур дав мені наказ знищити всіх поляків Ковельської округи. Всі керівники Ковельщини, в тому числі і я, виступили проти цієї пропозиції, але Савур погрожував мені польовим судом. Становище було важким. Не виконати наказ я не мав права, а виконувати не дозволяли особисті переконання. Я звернувся до Андрієнка. Андрієнко сказав мені, що це вказівки не з центру, що це перекручування на місцях, але конкретного нічого не сказав».

Адам Островський: 

«В квітні 1944 року, коли я був призначений комендантом ліквідаційного загону, то колишній комендант Станіславського інспекторату "Ага", даючи мені завдання з організації набігів на українські села, пояснив, що у зв’язку з наближенням фронту й перспективою звільнення Західної України від німецьких окупантів "АК" має знищити якомога більшу кількість українського населення і цим полегшити в майбутньому відновлення Польщі в кордонах 1939 року за наявності більшості польського населення, що проживало у Західних областях України. Набіги на українські села проводилися за ретельно розробленим планом, із включенням до складу ліквідаційного загону в якості провідника когось із поляків - жителів села, на яке планувався напад. В нічний час загін заходив у село, у вікна частини домів, в яких проживали українці, закидали гранати, іншу частину будинків підпалювали. Коли жителі вибігали з палаючих будинків, то учасники ліквідаційного загону розстрілювали їх з автоматів та гвинтівок».

Володимир В’ЯТРОВИЧ